Пастуші інструменти Волині та Полісся: системно-етнофонічний аспект

Автор

Товкайло Ярина

викладач вищої категорії класу сопілки Дитячої музичної школи № 28, м. Київ. orcid: https://orcid.org/0000-0002-9095-7396

Пастуші інструменти Волині та Полісся: системно-етнофонічний аспект

Анотація

Стан збереженості волинської і поліської традиційної сопілкової музики значно гірший, ніж карпатської. Проте саме тут побутують і зафіксовані унікальні способи виготовлення дудок, яких немає в інших регіонах: розколювання та викручування деревини.

Мета дослідження – розгляд сопілкової традиції Полісся та Волині в контексті пастівницької культури: аналіз різновидів інструментів, способів виготовлення та гри, спільних і відмінних рис порівняно з іншими українськими регіонами та сусідніми державами, а також осмислення ролі знакових постатей, творчі портрети виконавців/носіїв традиції. Для досягнення мети і реалізації завдань дослідження було застосовано порівняльний, історико-інструментознавчий та етноорганофонічний методи.

У виконанні дудкарів ще можна почути пастівницькі награвання, «хатню» гру («музика для себе», «музика для слухання», «музика до співу» тощо). Сигнальні музичні атрибути пастівницької традиції, такі як пастуші труби, роги, ріжки, «вабики» в наш час узагалі вийшли з ужитку поліщуків та волинян. Описи їх містяться у працях К. Квітки, О. Ошуркевича, М. Хая, В. Ярмоли та інших дослідників, а згадки про них ще можна зафіксувати від місцевих старожилів. Це має скласти основу сучасних обстежень регіону «слідами» цих учених із метою визначення динаміки згасання традиції гри на дудках упродовж кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Фото довгої пастушої труби, зроблене В. Масловим під час експедиції 1935 року, є ще одним доказом того, що цей інструмент також побутував на території східної частини Поліського регіону як сигнальний пастуший атрибут.

Народні аерофони пастівницької традиції, виконувана музика, побутова та нематеріальна сфера пастушої традиції Полісся та Волині мають багато спільного із білоруською, литовською і польською. Полісся не обмежується кордонами Української держави, тому в наступних дослідженнях варто звернути увагу на вивчення цього регіону в цілому.

На основі описаних параметрів, технології виготовлення та відомостей, наданих носіями традиції про полісько-волинські сопілки (дудка-колянка, дудка-викрутка (свистілка)) та різновиди пастуших труб і рогів, можемо краще зрозуміти роль, місце і значення застосування їх у народному побуті досліджуваного регіону.

Ключові слова

Волинь, Полісся, сопілка, дудка-викрутка, дудка-колянка, вабик, пастуша труба, сигнальні інструменти.

Список використаних джерел

1. Беларуская народная інструментальная музыка. Мінск : Навука і тэхніка, 1989. 654 с.
2. Грица С. Соціологічний напрямок в етномузикології. Трансмісія фольклорної традиції. Київ ; Тернопіль, 2002. С. 81–100.
3. Добрянська Л. Збирацький доробок О. Ошуркевича. Третя конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: матеріали. Львів, 1992. С. 74–83.
4. Музичний фольклор з Полісся у записах: Ф. Колесси та К. Мошинського / упоряд., вст. ст. прим, перекл. з польськ. С. Й. Грици. Київ, 1995. 418 с.
5. Назина И. Д. Белорусские народные музыкальные инструменты. Самозвучные, ударные, духовые. Минск, 1979. 144 с.
6. Назіна І. Д. Беларускія народныя музычныя інструменты. Мінск, 1997. 240 с.
7. Народные музикальные инструменты и музикальные инструменты. Сборник статей и материалов в двух частях. Часть первая. Москва : Сов. композитор, 1987. 246 с.
8. Ошуркевич О. О. Затрубили труби. Луцьк, 1993. 24 с.
9. Федун І. Вербальна поведінка музикантів традиційних інструментальних ансамблів Західного Полісся. Етнокультурна спадщина Полісся/ упоряд. В. Ковальчук. Рівне : Перспектива, 2004. С. 109–124.
10. Федун І. Деякі паралелі в традиційній інструментальній музиці Західного Полісся (Україна) і Литви. Фольклористичні візії : збірник статей і матеріалів. Тернопіль, 2001. С. 53–64.
11. Федун І. Інноваційні процеси в необрядових танцях Західного Полісся. Етномузика/ упоряд. Б. Луканюк. Львів, 2007. Чис. 2 : Збірка статей та матеріалів на честь ювілею Івана Франка. С. 62–73.
12. Федун І. Новаційні процеси у навчанні музикантів-ансамблістів Західного Полісся. Нове життя старих традицій: Традиційна українська культура в сучасному мистецтві і побуті. Матеріали міжнародної наукової конференції в рамках V Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня»/ за ред. проф. В. Давидюка. Луцьк : Твердиня, 2007. С. 461–469.
13. Хай М. Й. Музично-інструментальна культура українців (фольклорна традиція). Київ ; Дрогобич, 2007. 544 с.
14. Хай М. Й. Поняття етнічного звукоідеалу як критерій визначення автохтонності музично-інструментального стилю. Актуальні напрямки відродження та розвитку народно-інструментального мистецтва в Україні. Київ, 1995. С. 34–38.
15. Хай М. Й. Українська інструментальна музика пастушої культури. Етнокультурна спадщина Полісся. Рівне, 2006. Вип. VII. С. 200–277.
16. Хай М. Й. Українська інструментальна музика усної традиції. Київ ; Дрогобич, 2011. 466 с.
17. Ярмола В. Ріжкові награвання Якова Любежанина. Етнокультурна спадщина Полісся/ ред.‑упоряд. В. П. Ковальчук. Рівне : Перспектива, 2006. Вип. VII. С. 251–261.
18. Ярмола В. Ерґологія сопілкових інструментів західноукраїнського Полісся. Етномузика. 2018. № 14. С. 104–131.
19. Ярмола В. Інструментальна музика Полісся та Волині в фольклористичному доробку Олекси Ошуркевича. Етномузика. 2014. № 10. С. 108–116.