Ландшафт як дзеркало спогадів: сучасні меморіальні практики наддніпрянців у контексті постколоніальних студій (за польовими матеріалами)

Автор

Боса Любов

кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

Ландшафт як дзеркало спогадів: сучасні меморіальні практики наддніпрянців у контексті постколоніальних студій (за польовими матеріалами)

Анотація

В умовах зростання сучасних глобалізаційних тенденцій дослідники дедалі частіше фокусують увагу на екологічних і просторових характеристиках національних культур. У ХХ ст. в результаті незбалансованої екологічної політики в СРСР було порушено базові принципи взаємодії людини і ландшафту. Зокрема, в Україні внаслідок будови каскаду гідроелектростанцій був знищений традиційний прирічковий ландшафт Дніпра, реліктові землі якого ще донедавна складали цілісну природно-культурну (асоціативну, історичну, топонімічну, екологічну) систему. Здійснені нами експедиційні дослідження дали змогу виокремити особливу роль колишнього ландшафту Ріки (як «дзеркала пам’яті») в колективних уявленнях місцевого населення та українців загалом. Наголошено також на процесах активізації в останні роки неформальних «меморіальних спільнот», які проводять широку діяльність для об’єднання нащадків переселенців із місць затоплення. Більшість таких акцій складають ритуально-поминальні дії, що маніфестують скорботу й намагання вимушених переселенців передати нащадкам пам’ять про втрачену малу батьківщину. Спонтанна меморіалізація, розпочавшись як традиційний поминальний ритуал, природно-культурна настанова місцевих громад на комеморацію (спільне пам’ятання), набирає обрисів протестної соціальної дії в час нових викликів для суспільства, свідомо захищаючи національний простір. Для інтерпретації отриманих матеріалів (власних етнографічних спостережень, інтерв’ю, матеріалів ЗМІ, соціальних мереж, візуальних документів) застосовано методи ситуаційного аналізу та перформативності культури (ритуалу) щодо визначення диспозицій «домінування – підлеглості», «центру – периферії», «пам’яті – амнезії», «структур іншування», «опору» тощо як способу легітимізації «низових голосів» та аналізу владних практик.

Ключові слова

культурний ландшафт, Дніпро, меморіальні практики, спонтанна меморіалізація, пост­колоніальні студії.

Джерела та література

1. Бабенко О., Петренко І. Нове наше море... Сторінками історії будівництва Кременчуцького гідровузла. Кропивницький, 2016. 380 с.
2. Боса Л. Зміни ландшафту Подніпров’я у ХХ столітті як соціокультурна проблема. Народна творчість та етнологія. 2012. № 4. С. 53–63.
3. Бідношия Ю. Переселяли і живих і мертвих. Газета«2000». 2004. № 10.
4. Білівненко С. Селянин-степовик та річкова стихія Дніпра: за матеріалами історико-етнографічних експедицій Запорізького наукового товариства імені Якова Новицького. Народна творчість та етнологія. 2017. № 5. С. 12–17.
5. Буланова Н. Козацька слобода Тритузне: втрачені ландшафти та історична пам’ять. Народна творчість та етнологія. 2017. № 5. С. 58–62.
6. Гримич М. Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / за наук. редакцією М. Гримич. Київ, 2017. 316 с.
7. Гудченко З. Село на пониззі Дніпра. Народна творчість та етнографія. 2007. № 2. С. 91–100.
8. Європейська ландшафтна конвенція від 20.10.2000 р. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_154.
9. Олененко А. «Новое наше море – новое наше горе»: Конфликт между украинским и советским в борьбе за конструирование ландшафта Нижнего Поднепровья. Ab Imperio. 2019. № 1. С. 125–152.
10. Канівська ГАЕС: Тягар радянського минулого чи нагальна потреба? URL : http://kanos.com.ua/kanivska-haes-tyahar-radyanskoho-mynuloho-chy-nahalna-potreba/.
11. Коваль-Фучило І. Батьківська оселя і нове місце проживання: осмислення примусового переселення 1959–1960 років в Україні. Міфологія і фольклор. 2013. № 4. С. 14–19.
12. Кухаренко С. Придорожні пам’ятники: сучасний феномен, або тяглість народних традицій. Народознавчі зошити. 2010. № 3–4. С. 371–377.
13. Манюк В. Модель екомережі для Степового Придніпров’я: підходи до проектування. Глобалізаційні процеси в природокористуванні. Київ, 2008.
14. Село Андруші. Історико-етнографічний нарис / [за заг. ред. Скрипник Г.] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2016. 256 с.
15. Fox C. A., Magilligan F. J., Sneddon C. S. «You kill the dam, you are killing a part of me»: dam removal and the environmental politics of river restoration. Geoforum. 2016. N. 3. P. 93–104.
16. Fox C. A., Reo N. J., Turner D. A. et al. «The river is us; the river is in our veins»: re‑defining river restoration in three Indigenous communities. Sustain Sci. 2017. N. 12. P. 521–533. 
17. Cybriwsky R. Along Ukraine’s River: A Social and Environmental History of the Dnipro. Budapest, 2018. 280 p.
18. Kołodziejczyk D., Şandru C. Introduction: On colonialism, communism and east-central Europe–some reflec­tions. Journal of Postcolonial Writing. 2012. N. 2. P. 113–116.
19. Spontaneous Shrines and the Public Memorialization of Death / ed. by J. Santino. New York, 2011.
20. Turner V. The Anthropology of Performance. New York : PAJ Publications, 1988.