Основні цінності в оповідях про переселення із зон затоплення

Автор

Коваль-Фучило Ірина

кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. ORCID: 0000-0003-4048-914

Основні цінності в оповідях про переселенняіз зон затоплення

Анотація

У статті здійснено реконструкцію ієрархії цінностей у світогляді людей, які мають досвід переселення. Основним матеріалом студії є інтерв’ю авторки, записані в 2012–2014, 2019 роках у Полтавській, Кіровоградській, Черкаській, Хмельницькій, Київській областях. Проаналізовані тексти дають підстави вибудувати таку ієрархію цінностей: земля, оселя, громада, кладовище.

Ситуація примусового переселення завдавала нищівного удару непорушності, стійкості світу, яка є основною цінністю у традиційному суспільстві. Водночас ця ситуація з погляду часової дистанції дає змогу простежити, що для людей становило більшу чи меншу цінність, що і як вони намагалися зберегти в екстремальних умовах переселення, як сьогодні презентують цей досвід. В аналізованих спогадах можна виділити мовні одиниці на різних рівнях (морфемному, лексичному, синтаксичному, текстовому, жанровому), які мають аксіологічну семантику, так звані аксіологічні маркери.

На лексичному рівні діє закономірність: чим густіша номінативна сітка покриття тої чи тої території, тим більш освоєним, рідним, своїм є цей локус. У досліджуваних текстах упадає в око різна щільність просторової номінації цих двох контекстуально опозиційних локусів. Зокрема, промовистою ознакою є наявність численних мікротопонімів у розповідях про втрачену територію і майже цілковита відсутність таких номінацій в описі нового місця поселення.

Значна увага оповідачів зосереджена на процесі руйнування своєї хати. Про високу цінність цього просторового об’єкта, крім іншого, свідчить номінація руйнування: розбий, розрівняй, розвали, зрівняй із долівкою. Лексичні і морфемні повтори посилюють вплив на слухача, передають семантику втрати.

Типовим місцем спогадів є позитивна оцінка громади переселеного села і до переселення, і в процесі адаптації, і будівництва на новому місці. Крім позитивної характеристики, про високе поціновування переселенської громади із затопленого села свідчить прагнення зберегти назву свого села на місці поселення, про що згадують у спогадах. Про цінність громади свідчать також автономінації людей, наявні у спогадах: переселенці, біженці, бакотські люди, підсіняни.

У народному світогляді затоплення могил було особливо небезпечним, оскільки провокувало прокляття померлих предків. Перенесення кладовищ селяни сприймали дуже болісно. Це було неприродно, суперечило базовим світоглядним уявленням про світобудову, тривожило й лякало людей через можливий гнів їхніх покійників.

Крім зазначених втрачених цінностей, оповідачі також згадують про втрату чистої дніпровської води, про втрачене здоров’я, час, оскільки на новому місці впорядкування свого господарства постійно потребувало багато часу й зусиль.

Ключові слова

цінності, спогади, переселення, аксіологічні маркери, номінація.

Джерела та література

1. Голосіння / упоряд. І. Коваль-Фучило. Київ, 2012. 792 с.
2. Затоплений рай: Андруші у спогадах та документах / упоряд. М. К. Михняк. Київ, 2018. 400 с.
3. Категория оценки и система ценностей в языке и культуре / под ред. С. М. Толстой. Москва : Индрик, 2015. 432 с.
4. Коваль-Фучило І. Концепт «земля» в оповідях про примусове переселення. Lemkovia, Bojkovia, Rusíni – dejiny, súčasnosť, materiálna a duchovná kultúra. Tomus VII. Časť 2. Banská Bystrica, 2018. с. 25–40.
5. Коваль-Фучило І. Меморіальна культура й оповіді про переселення із зон затоплення. Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). с. 456–471.
6. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів, 2018. 728 с.
7. Кульпина В., Фролова О. Конференция «Ценности в лингвокультурной картине мира славян и их соседей». URL : http://www.rastko.rs/projekti/etnoling/delo/14124. Дата звернення: 01.06.2021.
8. Сорокова С. Не летять ластівки у Зарубинці: історико-краєзнавчий нарис / ред.-упоряд. : Т. Ю. Нагайко, О. А. Горбовий. Переяслав-Хмельницький, 2015. 368 с.
9. Толстая С. М. Категория оценки в языке и тексте. Категория оценки и система ценностей в языке и культуре/ под ред. С. М. Толстой. Москва : Индрик, 2015. с. 11–32.
10. Bartmiński J. Projekt i założenia ogólne słownika aksjologicznego. Język a kultura. 1991. T. 2 / red. J. Puzynina, J. Bartmiński. Wrocław, s. 197–209.
11. Bartmiński Jerzy. The Axiological Lexicon of Slaves and their Neighbors. What does it contain, what principles is it based on, who is it intended for? The Axiological Lexicon of Slaves and their Neighbors. Vol. 1. The Concept of HOME. Lublin, 2018, p. 7–15.
12. Bartmiński J., Pazio-Wlazłowska D, Żywicka B. Leksykon aksjologiczny Słowian i ich sąsiadów – stan obecny i perspektywy kontynuacji. I Międzynarodowy Kongres Etnolingwistyczny Etnolingwistyka – bilans dyscypliny: stan badań, metody i postulaty badawcze (Lublin, 20.VI – 24.VI.2021). Tezy referatуw. URL : http://kongresetnolingwistyczny.pl/materialy/. s. 19–21.
13. Jedność w rуżnorodności. Wokуł słowiańskiej aksjosfery, red. S. Niebrzegowska-Bartmińska, D. Pazio-Wlazłowska. Lublin, 2019.
14. Kaliszuk P. Wartości w językowym obrazie świata – międzynarodowe seminarium lingwistyki kulturowej w Wilnie – relacja. URL : https://www.umcs.pl/pl/aktualnosci,6942,wartosci-w-jezykowym-obrazie-swiata-miedzynarodowe-seminarium-lingwistyki-kulturowej-w-wilnie-relacja,82055.chtm#page-1.
15. Koncepty i ich profilowanie, red. S. Niebrzegowska-Bartmińska, D. Pazio-Wlazłowska. Lublin, 2019.
16. Leksykon aksjologiczny Słowian i ich sąsiadów / red. Jerzego Bartmińskiego. T. 1. DOM, red. J. Bartmiński, I. Bielińska-Gardziel, B. Żywicka. Lublin, 2015; T. 2. EUROPA, red. W. Chlebda. Lublin-Opole, 2018; T. 3. PRACA, red. J. Bartmiński, M. Brzozowska, S. Niebrzegowska-Bartmińska. Lublin, 2016; T. 4. WOLNOŚĆ, red. M. Abramowicz, J. Bartmiński. Lublin-Warszawa, 2019; T. 5. HONOR, red. P. Sotirov, D. Ajdačić. Lublin, 2017.
17. Problemy eksplikowania i profilowania pojęć, red. I. Bielińska-Gardziel, S. Niebrzegowska-Bartmińska, J. Szadura. Lublin, 2014.
18. Słownik językowy – leksykon – encyklopedia w programie badań porуwnawczych, red. S. Niebrzegowska-Bartmińska, J. Szadura, B. Żywicka. Lublin, 2018.
19. Wartości w językowo-kulturowym obrazie świata Słowian i ich sąsiadów: [Analizy semantyczne domu, pracy, ojczyzny, wolności i in.] red. M. Abramowicz, J. Bartmiński, I. Bielińska-Gardziel. Lublin, 2012.
20. Wokуł europejskiej aksjosfery, red. J. Bartmiński, I. Bielińska-Gardziel, S. Niebrzegowska-Bartmińska. Lublin, 2014.