Графіка Людмили Бруєвич 2000–2010‑х років

Автор

Ламонова  Оксана

кандидатка мистецтвознавства, наукова співробітниця відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

Графіка Людмили Бруєвич 2000–2010‑х років

Анотація

Графік Людмила Бруєвич належить до вітчизняних митців, які повністю сформувалися вже після 1991 року, більше того, вона – одна з найвідоміших та найпопулярніших художниць цього покоління, яка до того ж плідно працює та активно експонується як в Україні, так і за кордоном. Але наукове вивчення її доробку фактично лише розпочинається. У 2000 році Людмила Бруєвич уже була авторкою таких помітних творів, як «Ніч» (1991), серії «Спокій» («Коти», «Русалка», «Три риби», «Риба», «Ваза», усі – 1994 р.), «Танок вужів, або Нескінченність», «Доісторична тварина, або Дракон» (об. – 1997 р.). Протягом наступних двох десятиліть вона й далі зберігає вірність обраній техніці – офорт, ілюмінований аквареллю, причому з використанням лише чотирьох (максимально) кольорів: червоний краплак, смарагдовий зелений, вохра та золотий. Але у 2000–2010 роках в її графіці, порівняно з офортами 1990‑х років, відбулися помітні та важливі зміни. Відтепер головний образ – риба («Резервуар часу, або Риба, що поглинає час» (2000)), піраміда («Плин часу, або Українскі піраміди. Психоелевація душі» (2004), «Українська піраміда» (2005)), сонце («Сонечко» (2006)), сукня («Сукня» (2010)) – фактично стає лише «прозорою оболонкою» для численних сюжетних «клейм», або, як називає їх сама художниця, «ніш», у яких і закладено основну символіку твору. Поступово, але невпинно посилюються геометризація та умовність образів, причому їхня змістова насиченість одночасно збільшується та концентрується: «Зірка» (2006), «Геометрія кохання» (2012), «Мова землі» (2014). Водночас диптих «Мальва й Виноград» (2016) свідчить про бажання мисткині об’єднати та синтезувати різні манери, притаманні її графіці. Не можна не зазначити також появу в цьому диптиху окремих актуальних, майже політичних натяків. Усе це може означати початок нового, надзвичайно цікавого, етапу у творчості Людмили Бруєвич.

Ключові слова

Людмила Бруєвич, українська графіка 2000–2010 років, офорт.

Джерела та література

1. 10 Desyatka [Текст] : [Альбом] / вступ. ст. О. Титаренко [та ін.]. Київ : Новий друк, 2005, 48 с. : іл.
2. Борисова Т. «Я сошла в ореховый сад...» («интертекстуальные заметки» о графике Людмилы Бруевич) URL : http://www.ofort.in.ua/LBrTexts/index.html.
3. Бруєвич Л. Подорож простором душі, або Сни з відкритими очима. URL : http://www.ofort.in.ua/LBrTexts/index.html.
4. Бруєвич Л. Геометрія кохання. URL : http://www.ofort.in.ua/LBrTexts/index.html.
5. Бруєвич Л. Мальва й Виноград. URL : http://www.ofort.in.ua/LBrTexts/index.html.
6. Бруєвич Л. Мої дерева з крихітних зернят надії. Київ, 2019. № 1–2. С. 184–188.
7. Бычкова А. Свобода странствий духа. URL : http://www.ofort.in.ua/LBrTexts/index.html.
8. Іваночка Т. Поєднання зеленого й червоного – показове для темпераменту українців. URL : http://www.ofort.in.ua/LBrTexts/index.html.
9. Ламонова О. На грани красоты и безобразия. День. 2004. 16 июня.
10. Ламонова О. Подорож простором душі. Культура і життя. 2004. 7 липня.
11. Ламонова О. Подорож навколо «Ночі». Наука і суспільство. 2021. № 3–4. С. 2, 61–63.
12. Островський І. Теплий вітер споминів. День. 2002. 30 травня.
13. Панасюк В. Коты в опере. Art Line. 1998. № 1. С. 50–51.
14. Панасюк В. Потому что он сам – Природы узор… URL : http://www.ofort.in.ua/LBrTexts/index.html.
15. Таран Л. Раювання. URL : http://www.ofort.in.ua/LBrTexts/index.html. (in Ukrainian)
16. Таран Л. Праісторичні символи в офортах Людмили Бруєвич. Хрещатик. 2000. 9 червня.
17. Таран Л. Сни про гармонію і час. Робітнича газета. 2001. 24 січня.
18. Таран Л. Тут не з’ясовують, хто «голова», «шия» чи «хвіст». URL : http://www.ofort.in.ua/LBrTexts/index.html. (in Ukrainian)
19. Таран Л. «Інопланетянка» Людмила Бруєвич. URL : http://www.ofort.in.ua/LBrTexts/index.html. (in Ukrainian)
20. Шапіро О. Символи, навіяні дитинством. День. 2012. 2 березня.