Посуд як складова культури харчування козацької старшини ХVІІІ століття

Автор

Дзюба Олена

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Посуд як складова культури харчування козацької старшини ХVІІІ століття

Анотація

Посуд як складова культури харчування козацької еліти ХVІІІ ст. демонструє спосіб життя, матеріальні можливості цього соціуму. Козацька старшина все більше відгалужувалася від козацького середовища, усвідомлювала себе шляхетством і відповідно облаштовувала власний побут, що, зокрема, простежується в асортименті посуду, його якості й вартості. Це різні за формою, матеріалом і призначенням вироби: миски і полумиски, тарілки, великі й малі ложки, ножі, виделки, ковші, ковшики, кубки, чаші, келихи, дзбани, пляшки, чайники, кавники, цукорниці, таці тощо. У повсякденному побуті козацької старшини не зник дерев’яний і глиняний посуд, традиційний для всіх суспільств тих часів. Але всебічного поширення набуває характерний загалом для європейської культури харчування мідний, циновий (олов’яний), срібний, а також порцеляновий та кришталевий посуд. Він мав неабияку цінність, вносився у реєстри посагу, заповіти, весільні дарунки. Купівля, вартість і вага його фіксувалися в щоденниках, зокрема П. Апостола, Я. Марковича, М. Ханенка, у приватних листах.

На основі вказаних документальних джерел представлено різні вироби для пиття, приготування та вживання їжі. Мідний, циновий і срібний посуд купувався в Москві та Петербурзі, його виготовляли й місцеві майстри. Відомими осередками золотарства в Гетьманщині були Київ, Чернігів, Стародуб, Ніжин, де козацька старшина замовляла різноманітний посуд у місцевих та іноземних майстрів. Привозився він також з німецьких земель, зокрема з Гданська і Вроцлава (нині – польські міста), з якими підтримувалися торговельні зв’язки. Посуд зі срібла відзначався високою художньою якістю та вартістю. Асортимент розширювався і козацька старшина не відставала від моди, купувала «ново­манерні» вироби.

Поширюване вживання кави й чаю вимагало відповідного посуду та аксесуарів. Старшина купувала порцелянові чашки, чайники, кавники, цукорниці, млинки, декорувала стіл серветами та скатертинами. Поряд зі скляним цінувався і кришталевий посуд, призначений для пиття різних напоїв.

Отже, упродовж ХVІІІ ст. відбувався активний процес аристократизації козацької старшини, що простежується на прикладі використання різного за якістю та вартістю посуду.

Ключові слова

козацька старшина, ХVІІІ ст., посуд, вартість, аксесуари.

Список використаних джерел

1. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ІР НБУВ). Ф. І. Спр. 66524–66621.
2. ІР НБУВ. Ф. І. Спр. 66578.
3. ІР НБУВ. Ф. І. Спр. 68650.
4. ІР НБУВ. Ф. VІІІ. Спр. 270–527.
5. Апостол П. Д. Дневник. Киевская старина. 1895. № 7–8. С. 100–155.
6. Арендар Г. Срібний посуд ХVІІ – початку ХХ ст. Колекція Чернігівського історичного музею. Київ : Родовід, 2006. 174 с. : іл.
7. Джиджора І. Україна в першій половині ХVІІІ ст. Розвідки і замітки. Київ, 1930. 171 с.
8. Дневник генерального подскарбия Якова Марковича (1717–1767 гг.). Ч. І (1717–1725). Киев, 1893. 329 с.
9. Дневник генерального подскарбия Якова Марковича. Ч. ІІ (1726–1729). Киев, 1895. 346 с.
10. Дневник генерального подскарбия Якова Марковича. Ч. ІІІ (1730–1734). Киев, 1897. 418 с.
11. Дневник генерального хорунжего Николая Ханенко. Киев, 1884. 524 с.
12. Дневные записки малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича. Москва, 1859. Ч. ІІ. 414с.
13. Жерела до історії України-Руси. Т. ХХІІ. Дневник Якова Марковича. Т. ІV. 1735–1740 роки. Київ ; Львів, 1913. 395 с.
14. Лазаревский А. Галагановский фамильный архив. Киевская старина. 1883. № 11. С. 452–456.
15. Лазаревский А. Заметки о Мазепе. По поводу книги Ф. М. Уманца «Гетман Мазепа». Киевская старина. 1898. № 4.
16. Петренко М. Українське золотарство. Київ : Наукова думка, 1970. 208 с. : іл.
17. Русская историческая библиотека. Санкт-Петербург, 1884. Т. 8.
18. Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей. Киев, 1884. 316 с. : іл.
19. Частная переписка Григория Андреевича Полетики. Киевская старина. 1893. № 3. С. 493–527.
20. Частная переписка Григория Андреевича Полетики. Киевская старина. 1895. № 5. С. 239–262.
21. Oljancyn Demet. Aus dem Kultur und Geistsleben der Ukrainе. Kyrios. München, 1937. Bd. 2.