Міфи радянської доби: спростування та розвінчування в постколоніальний період

Автор

Судин Данило

кандидат соціологічних наук, науковий співробітник відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України (Львів, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5648-0224

Міфи радянської доби: спростування та розвінчування в постколоніальний період

Анотація

Статтю присвячено проблемі взаємодії українського суспільства з власними уявленнями про радянське минуле. Зокрема, опираючись на антропологічне трактування поняття «міф», згідно з яким, міфом є історія чи оповідь, яка має сакральний характер для конкретної соціальної групи чи спільноти, розглянуто три приклади радянських міфів: 1) про Сталіна як великого вождя, 2) про націоналізм, 3) радянський наратив про минуле України. Важливим аспектом цієї статті є аналіз саме пострадянської динаміки цих міфів, тобто їхньої трансформації в умовах, які нагадують постколоніальність у країнах Африки та Азії, що були в минулому колоніями європейських країн. Зокрема, уявлення про Сталіна як великого вождя може слугувати прикладом співіснування короткого та розширеного оповідань міфу. Це розрізнення було запроваджене Броніславом Маліновським та Морісом Леєнгардтом для позначення міфів, які або набули чіткої форми наративу (коротке оповідання), або існують у формі нечітко окреслених уявлень та переконань у свідомості людей (розширене оповідання). Аналіз динаміки ставлення до Сталіна в українському суспільстві протягом 1991–2016 років дозволяє виявити соціальні фактори, які в пострадянський період визначали позитивне та негативне ставлення до нього. Зокрема, показано, що фактор ідентичності після 2000-х років є ключовим: якщо людина ідентифікує себе з українською нацією, то її ставлення до Сталіна є виразно негативним. Аналіз основних наративів про минуле України та сприйняття поняття «націоналізм» в українському суспільстві підтверджує коректність використання постколоніального підходу до осмислення українського суспільстві протягом 1991–2022 років. Зокрема, отримали підтвердження тези Ґаятрі Чакраворті Співак та Едварда Саїда про те, що панування колонізаторів зберігається в сфері культури навіть тоді, коли нація вже здобула політичну незалежність. По-перше, нація продовжує користуватися «мовою» колонізаторів, тобто перебувати в полі смислів, нав’язаними колонізаторами. Саме такою є доля поняття «націоналізм», яке до 2014 року сприймалося в українському суспільстві переважно в радянському ключі. Співіснування шістьох наративів про минуле України, де лише два мають виразно радянське забарвлення, дозволяє зрозуміти механізми деколонізації, які відбувалися в українському суспільстві до 2014 року.

Ключові слова

націоналізм, Сталін, міф, історичний міф, національний міф, історична пам’ять, історичний наратив, постколоніалізм.

Джерела та література

1. Гриценко О. Президенти і пам’ять. Політика пам’яті президентів України (1994–2014): підґрунтя, послання, реалізація, результати. Київ : К. І. С., 2017. 1136 с.
2. Єкельчик С. Імперія пам’яті. Російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві = Stalin’s Empire of Memory. Russian-Ukrainian Relations in the Soviet Historical Imagination. [авториз. пер. з англ. : М. Климчук, Х. Чушак ; ред. Я. Цимбал]; Укр. наук. ін-т Гарвард. ун-ту, Ін-т Критики. Київ : Критика, 2008.
   303 с.
3. Касьянов Г. Past continuous: історична політика 1980-х – 2000-х. Україна та сусіди. Київ : Laurus, Антропос-Логос-Фільм, 2018. 420 с.
4. Політика і пам’ять. Дніпро-Запоріжжя-Одеса-Харків. Від 1990-х до сьогодні / О. Гайдай та ін.; наук. ред. Г. Касьянов. Львів : ФОП Шумилович, 2018. 240 с.
5. Рюзен Й. Нові шляхи історичного мислення. Львів : Літопис, 2010. 358 с.
6. Саїд Е. Культура й імперіялізм. Київ : Критика, 2007. 608 с.
7. Судин Д. Множинність моделей історичної пам’яті в українському суспільстві. Соціологія: теорія, методи, маркетинг : Науково-теоретичний журнал. 2021. № 3. С. 65–90. DoI: https://doi.org/10.15407/sociology2021.03.065.
8. Судин Д. Ставлення до Сталіна в українському суспільстві після 1991 р.: основні тенденції та чинники. Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162). С. 1413–1434. DoI: https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1413.
9. Судин Д. Український націоналізм в Донецьку: між реальними настановами та віртуальними ідентичностями. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2014. № 3 / 4 (23 / 24). С. 111–122.
10. Юсова Н. «Давньоруська народність»: зародження і становлення концепції в радянській історичній науці (1930-ті – перша половина 1940-х рр.). Київ : Стилос, 2006. 619 с.
11. Giddens A. Nowozcesność i tożsamość. «Ja» i społeczeństwo w epoce późnej nowoczesności. Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2001. 328 s.
12. Leenhardt M. Do kamo. Mit i osoba w świecie melanezyjskim. Kęty : Wydawnictwo Marek Derewiecki, 2007. 236 s.
13. Malinowski B. Mit w psychice człowieka pierwotnego. Bronisław Malinowski. Dzieła. Tom 7: Mit, magia, religia / kom. red. Antonina Kłoskowska. Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1990. S. 296–351.
14. Myślenie historyczne. Część I. Jörn Rüssen. Nadawanie historycznego sensu/ Traba R., Thünemann H. (eds.). Poznań : Nauka i Innowacje, 2015. 468 s.
15. Myślenie historyczne. Część II. Świadomość i kultura historyczna / Traba R., Thünemann H. (eds.). Poznań : Nauka i Innowacje, 2015. 440 s.
16. Spivak G. C. Can the Subaltern Speak. Nelson Cary.Marxism and the interpretation of culture / Lawrence Grossberg (eds.). London : Macmillan, 1988. Pp. 271–313.