Культурно-історична спадщина в інтерпретаціях та осмисленні українських учених-гуманітаріїв

Автор

Мориквас Надія

кандидатка філологічних наук, головна редакторка журналу «Річ: тексти й візії», письменниця (Львів, Україна)

Культурно-історична спадщина в інтерпретаціях та осмисленні українських учених-гуманітаріїв

Анотація

Статтю присвячено виходу у світ Діаріуша Пилипа Орлика. Варшавське видання 2022 року актуалізувало цю історичну постать не тільки як державного діяча, котрий не припиняв своїх устремлінь у вигнанні, а відтак став засновником української еміграції у Європі. Але також як письменника, автора літературного твору, яким є по суті його Діаріуш, один з найбільших в історії світової літератури. До видання ввійшли записи за 1725–1726 роки, коли гетьман перебував у вигнанні в Салоніках, де, врешті, опинився після знищення 1709 року московськими військами Запорозької Січі. Ці сторінки Щоденника гнаного гетьмана вперше розшифрувала й відчитала з давньопольської знана дослідниця давньої української літератури Валентина Соболь. Отож, варшавський Діаріуш вийшов мовою оригіналу, а також зі вставками-листами іншими мовами: латинською, давньоукраїнською, турецькою та французькою. Велике коло кореспондентів, зосібна монархів і політиків, які поділяли прагнення гетьмана у створенні антиросійської коаліції, показує, як активно і в кого він шукав підтримки у своєму намаганні відновити українську державність. Його найстарший син Григорій так само, як і батько, змінював міста й держави, утікаючи від московських агентів, що полювали світом за мазепинцями. Син підтримав справу батька, він став дипломатом. 

Водночас Щоденник Пилипа Орлика – дуже емоційний документ. Запорозький Гетьман у вигнанні довірив паперу не тільки свої візії відновленої козацької держави, але й болісні роздуми про долю батьківщини. Він з нетерпінням і тривогою чекав на побачення із сином, який прибув до нього інкогніто, і залишив про це особливо опоетизовані рядки. Що й робить його твір визначним явищем пізнього бароко.

Важливим завданням є відчитання з рукопису та опублікування цілого тексту Діаріуша, який містить понад 3 000 сторінок, а також його переклад українською мовою.

Ключові слова

Щоденник, Пилип Орлик, еміграція, барокова література, Валентина Соболь.

Джерела та література

1. Трофимчук М. Рецензія. Пилип Орлик. Наше слово. 2022. №25. URL : https://nasze-slowo.pl/drugyj-front/.
2. Ушкалов М. Що таке українське бароко (за сторінками книги Валентини Соболь). URL : https://chasopys-rich.com.ua/2015/08/26/#more-327.
3. Filip Orlik i jego Diariusz. Odczytanie z rękopisu, opracowanie, wstęp, komentarze Walentyna Sobol. Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s. DOI: https://doi.org/10.31338/uw.9788323552383.