Повернутись до журналу2023 рік №2

До питання відтворення ономастики в художньому перекладі

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Лебович Вікторія
Стор.:
21–28
УДК:
81’25:82-31(Кул)]:81’373.2(410.1+439+477)
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2023.01.021
Бібліографічний опис:
Лебович, В. (2023) До питання відтворення ономастики в художньому перекладі. Народна творчість та етнологія, 1 (397), 21–28.

Автор

Лебович Вікторія

кандидатка філологічних наук, старша викладачка кафедри української філології Будапештського університету ім. Лоранда Етвеша (Будапешт, Угорщина). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8148-2309

 

До питання відтворення ономастики в художньому перекладі

 

Анотація

Стаття присвячена проблематиці відтворення промовистих власних назв у перекладах художньої літератури. У центрі уваги – угорський та англійський переклади історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада», про який автор уже 15 жовтня 1843 року повідомив редактора часопису «Московитянин» М. Погодіна. Куліш обіцяє створити в романі цілу ватагу запорожців, які отримують у творі промовисті номінації із закодованою в них цікавою, багатоманітною, асоціативною характеристикою героїв. У художньому перекладі можна знайти відносно мало таких прикладів, коли промовисті власні назви саме перекладають, а не передають за допомогою транскрипції або транс­літерації. Багато дослідників уважають переклад промовистих імен «неможливою місією» або «надзавданням». А українська література надзвичайно багата творами, літературно-ономастичний аналіз яких обов’язково приведе до нових тлумачень, відкриє нові нюанси в їх аналізі та інтерпретації. Наведені в статті приклади передачі онімів в угорському перекладі, створеному Анною Бойтар у 1978 році, свідчать про те, що в багатьох випадках семантичні та асоціативні значення онімів втрачаються, і лише в окремих випадках перекладач знаходить відповідне рішення при їх перекладі. Мало в чому різняться рішення Юрія Степана Нестора Луцького та його дружини Мойри в англійському скороченому перекладі роману, створеному майже в той самий час, у 1973 році.

У наші дні науковці значно більше уваги приділяють проблематиці перекладу літературної ономастики. Дедалі частіше звучать пропозиції щодо використання точного, адекватного, відповідного, влучного еквівалента промовистих імен у мові перекладу поряд із визнанням їх часткової або повної неперекладності. У наукових статтях, присвячених питанням перекладу промовистих власних назв літературних творів, з’являються різноманітні можливості вирішення цього питання. У реальності вибір того чи іншого варіанта відтворення промовистих власних назв у перек­ладі вмотивовують різноманітні граматичні, лексичні, семантичні, конотативні, культурологічні, етнічні, історичні, прагматичні та інші чинники, серед яких значну роль відіграють також суб’єктивні побажання перекладачів.

 

Ключові слова

літературна ономастика, переклад, Пантелеймон Куліш, «Чорна рада».

 

Джерела та література

  1. Альошина К. О. Способи перекладу «промовистих» імен у художній літературі: на матеріалі англійського та українського перекладів науково-фантастичних творів І. Єфремова. Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. 2013. Вип. 46. Ч. 1. С. 33–42.
  2. Бережна М. В. Ономастикон романів Дж. К. Ролінґ циклу «Гаррі Поттер» в українському та російському перекладах : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.16 «Перекладознавство». Київ, 2009. 20 с.
  3. Бойко Г. А. Особливості перекладу власних імен персонажів серії романів Дж. К. Роулінг про Гаррі Поттера. Мова і культура: наук. журнал. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. Вип. 17. Т. 1 (169). С. 549–553.
  4. Гера О. Власні назви в українському перекладі книг про Гаррі Поттера Дж. К. Ролінґ. Іноземна філологія. 2007. Вип. 119 (2). С. 134–140.
  5. Кулиш П. Черная рада. Хроника 1663 года. Повѣсти П. А. Кулиша : в 4 т. Т. 1. Черная рада. Санкт-Петербург : В типографии П. А. Кулиша, 1860. 357 с.
  6. Куліш П. Листи Куліша до М. Погодіна (1842–1851). П. Куліш (матеріали і розвідки). Ч. 1. Збірник філологічної секції. Львів : Наукове товариство імені Шевченка, 1929. С. 1–26.
  7. Куліш П. Чорна рада. Пантелеймон Куліш. Твори : у 2 т. Т. 1. Прозові твори. Поетичні твори. Переспіви та переклади. Київ : Дніпро, 1994. 750 с.
  8. Любашенко М. С., Уманець Р. С. Особливості перекладу промовистих імен на матеріалі романів Дж. К. Ролінґ «Гаррі Поттер». Сучасна філологія: теорія і практика (м. Івано-Франківськ, 16–17 червня 2017 р.). Херсон : Гельветика, 2017. С. 86–90.
  9. Некряч Т. «Що в імені моєму?»: промовисті імена в Шекспірових творах як проблема перекладу (до 450-річчя з дня народження Вільяма Шекспіра). Мовні і концептуальні картини світу. Київ : Київський націо­нальний університет імені Тараса Шевченка, 2014. Вип. 50. Ч. 2. С. 115–121. URL : http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/viking/db/ftp/univ/mikks/mikks_2014_50_02.pdf.
  10. Петров В. «Чорна рада». В. Петров.Пантелимон Куліш у п’ядесяті роки: Життя. Ідеологія. Творчість. Т. 1. Збірник Історично-філологічного відділу [ВУАН]. Київ, 1929. № 88. С. 381–448. URL : https://elib.nlu.org.ua/view.html?id=4361.
  11. Підгрушна О. Г., Фещенко В. О. Асиметрія тлумачень промовистих власних назв у перекладі (на матеріалі англомовних романів Т. Пратчета та їх українських, німецьких, французьких та російських перекладів). Мовні і концептуальні картини світу. 2019. Вип. 2 (66). С. 109–118.
  12. Рильський М. Чехов по-українському. Рильський М.Зібрання творів : у 20 т. Т. 16. Фольклористика, теорія перекладу. Мовознавство. Київ : Наукова думка, 1987. С. 183–202.
  13. Рильський М. Проблеми художнього перекладу. Рильський М.Зібрання творів : у 20 т. Т. 16. Фольклористика, теорія перекладу. Мовознавство. Київ : Наукова думка, 1987. С. 239–306.
  14. Рильський М. До М. К. Зерова. 27 серпня 1930 р. Рильський М.Зібрання творів : у 20 т. Т. 19. Автографічні матеріали. Записні книжки. Листи (1907–1956). Київ : Наукова думка, 1988. С. 153–155.
  15. Рильський М. До К. І. Чуковського. 1 квітня 1941 р. Рильський М.Зібрання творів : у 20 т. Т. 19. Авто­графічні матеріали. Записні книжки. Листи (1907–1956). Київ : Наукова думка, 1988. С. 190–191.
  16. Соколова С. В. Структурно-функціональні особ­ливості антропонімів у романі П. Куліша «Чорна рада». Література та культура Полісся. Ніжин, 2010. Вип. 59. С. 21–29.
  17. Тынянов Ю. Н. Виктору Шкловскому. Литературный факт. Поэтика. История литературы. Кино. Москва : Наука, 1977. С. 255–270. URL : http://philologos.narod.ru/tynyanov/pilk/poet4.htm.
  18. Федорук О. Джерела антропонімів у романі П. Куліша «Чорна рада». Слово і Час. 2020. № 5 (713). С. 53–60. URL : https://il-journal.com/index.php/journal/article/view/986/859.
  19. Шапошник О. М. Лінгвокультурні та стилістичні проблеми перекладу фентезі: характерологічний контекст. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». Херсон, 2013. Вип. 20. С. 288–293.
  20. Юрчишин О. Переклад промовистих власних назв та імен: і прибуде з тобою сила. 2016. URL : https://everest-center.com/pereklad-promovistih-vlasnih-nazv-ta-imen-i-pribude-z-toboyu-sila/.
  21. Kulis P. A fekete tanács / Fordította Bojtár Anna. Budapest : Európa Könyvkiadó, 1978. 265 p.
  22. Kulish P. The Black Council / abridged and translated from Ukrainian by George S. N. Luckyj and Moira Luckyj. Electronic Library of Ukrainian Literature. URL : http://sites.utoronto.ca/elul/English/218/BlackCouncil.pdf.
  23. Misley P. Utószó. Pantelejmon Kulis. A fekete tanács / fordította Bojtár Anna. Budapest : Európa Könyvkiadó, 1978. P. 247–253.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ