Повернутись до журналу2018 рiк №2

"Слобожанщина - воля вольная": локальна пам'ять "Слобідської громади" (за польовими матеріалами)

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
БОСА ЛЮБОВ
Стор.:
71-77
УДК:
39:303.436.3(477.54/.62)
Бібліографічний опис:
Боса, Л. (2018) «Слобожанщина – воля вольная»: локальна пам’ять «Слобідської громади» (за польовими матеріалами). Народна творчість та етнологія, 1 (371), 71–77.

Автор

БОСА ЛЮБОВ

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України

 

"Слобожанщина - воля вольная": локальна пам'ять "Слобідської громади" (за польовими матеріалами)

 

Анотація

У сучасних складних соціокультурних умовах в Україні актуальним є пошук певних локусів, що спроможні були б виконувати водночас функції ресоціалізації, ідентифікації, консолідації українства не лише східних теренів, а й усіх її земель. Проте давно вже у науковому світі отримала визнання теза, що будь-яке знання визначається місцевим контекстом, специфікою місця, локальністю (locale). Відтак у цій розвідці акцентуємо увагу на ролі «інтелектуальних спільнот» – громадських організацій, культурологічних товариств, які нерідко постають піонерами у соціокультурних практиках, дослідниками нових можливостей для місцевого населення. Особливо важливо звернутися до досвіду таких осередків у сільських районах на східних теренах України.

Подаємо деякі результати польового дослідження у Новопсковському та Старобільському р-нах Луганської обл., де найстійкішим образом українського регіону, що постає в оповідях співрозмовників, є образ краю колишніх слобод, вольних земель, куди переселялися їхні предки – козаки та загалом вільні люди. У розвідці через призму діяльності «Слобідської громади» і його неформального очільника – В. Золотарьова окреслено інтелектуальний внесок цього співтовариства у вивчення Приайдарського краю та популяризацію його особливих місць пам’яті. Показано роль «малих спільнот» у збереженні і транслюванні локальної історичної пам’яті та окремих особистостей як творців українського референтного середовища; простежено особливості механізмів її самоорганізації. Джерела цієї інтелектуальної наукової, просвітницької, суспільної діяльності опредмечено в ініційованих ними пам’ятних знаках, матеріалах преси, наукових збірниках, окремих авторських публікаціях та низці біографічних інтерв’ю, що взяті нами в грудні 2014 р., лютому 2015 р.

 

Ключові слова

малі спільноти, локальна пам’ять, «Слобідська громада».

 

Список використаних джерел

  1. Боса Л. Г. Соціалізація української молоді кінця XIX – початку XXI ст. : дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук / НАН України ; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. Київ, 2007.
  2. Боса Л. Місця пам’яті втраченого ландшафту та сучасні комеморативні практики населення Наддніпрянщини / Матеріали науково-практичної конференції «Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянщини» : зб. наук. праць / редкол.: Н. М. Буланова (відп. ред) та ін. – Дніпропетровськ : Принтхаус «Римм», 2015. – С. 3–23.
  3. Боса Л. Мудрість запорозьких дідів. URL : ethnography.org.ua/avtory/lyubov-bosa.
  4. Віхрова Н. та ін. Традиційно-побутова культура Луганщини кінця 19 – поч. 20 ст. : зб. наук. статей. Луганськ : Прес-експрес, 2013. 464 с. : 40 іл. (Серія «Краєзнавчі записки». Вип. 6).
  5. Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии. Очерк по этнографии края / под ред. В. В. Иванова. Харьков, 1898. Т. 1 : Старобельский уезд.
  6. Кульчицький О. Світовідчуття українця. Українська душа. Київ, 1992. С. 48–65.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ