Повернутись до журналу

Релігійні сюжети у графіці Юлії Майстренко-­Вакуленко

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Ламонова Оксана
Стор.:
33-49
УДК:
7.046.3:76.071.1Май
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2020.05.033
Бібліографічний опис:
Ламонова, О. (2020) Релігійні сюжети у графіці Юлії Майстренко-­Вакуленко. Народна творчість та етнологія, 5/6 (387/388), 33–49.

Автор

Ламонова Оксана

кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

 

Релігійні сюжети у графіці Юлії Майстренко-­Вакуленко

 

Анотація

Дослідження творчості нового покоління українських митців, які повністю сформувалися після 1991 року, лише розпочинається. Це стосується, зокрема, Юлії Майстренко-Вакуленко – одної з найвиразніших сучасних українських мисткинь-графіків, кандидата мистецтвознавства, викладача Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Найвідоміша частина її доробку – офорти, левкаси та колажі на релігійну тематику. У статті докладно проаналізовано аркуші «Єва», «Ліліт», «Вигнання з Раю» із циклу «Світильники райського саду» (усі – 2001), триптих «Таємна вечеря» (1999), цикл «Ісус – Бог людський» (2000), диптих «Манна небесна» і «Примхи народу Мойсея» (обидва – 2002), серії «Вежа до небес» (2002), «Храми України» (2003) і «Дерев’яні церкви України» (2014–2015). Твори вирізняються ємністю використаних образів, а також несподіваністю та навіть певною креативністю їх (образів) тлумачення і застосування. При цьому художниця активно використовує як традиційні символи, так і суто «авторські» їх зіставлення та поєднання. Ранні роботи мисткині сповнені символізму і характеризуються певною ізотеричністю («Єва», «Ліліт»). Джерелом натхнення для більшості кращих і найвідоміших творів Ю. Майстренко-Вакуленко стали мистецтво Візантії, Київської Русі, а також романське мистецтво Західної Європи, що утворюють разом цілісну, виразну, а головне – цілком сучасну художню мову («Таємна вечеря», «Ісус – Бог людський», «Храми України»). У нових офортах мисткиня не менш творчо надихається українським мистецтвом XVI–XVII ст. («Дерев’яні церкви України»). Надзвичайно важливу роль відіграє для художниці й гранично уважне читання першоджерела, яке підказує їй як теми, так і образи («Манна небесна» – «Примхи народу Мойсея»). Одночасно «релігійна» і «символічна» графіка Ю. Майстренко-Вакуленко дуже тісно пов’язані, їх теми й образи постійно «переплітаються», взаємно «підживлюючи» та збагачуючи один одного.

 

Ключові слова

Юлія Майстренко-Вакуленко, українська графіка 1990–2010 років, колаж, офорт, левкас.

 

Список використаних джерел

  1. «10 DESYATKA» : каталог виставки / вступ. стаття О. Титаренко. Київ, 2004.
  2. Ворончак М. Чарівна птаха Юлії. Образотворче мистецтво. 2007. № 3. С. 83.
  3. Історія українського мистецтва : у 5 т. / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського; голов. ред. Г. Скрипник ; наук. ред. Т. Кара-Васильєва. Київ, 2007. Т. 5 : Мистецтво XX століття. 1048 с.
  4. Ламонова О. Восемь художников в магическом кругу. Киевские ведомости. 1998. 25 апр.
  5. Ламонова О. «QUIA» – виставка молодих київських художників. Вечірній Київ. 1999. 20 січ.
  6. Ламонова О. Рисуй, пока молодой… Киевские ведомости. 1999. 25 янв.
  7. Ламонова О. Чи можна з’єднати богослів’я і театр. День. 2001. 15 лют.
  8. Ламонова О. Семь художниц в поисках смысла. Киевские ведомости. 2001. 12 июня.
  9. Ламонова О. Теорія відображення і практика полотна. День. 2001. 24 лип.
  10. Ламонова О. Гармония и конфликт. Киевские ведомости. 2001. 1 нояб.
  11. Ламонова О. Богослов’я в образах. Графіка Юлії Майстренко. День. 2003. 26 лют.
  12. Ламонова О. Небеса обетованные. Стиль современного дома. 2003. Май–июнь. С. 94–95.
  13. Ламонова О. Зворотній зв’язок. День. 2003. 16 жовт.
  14. Ламонова О. Хочете гармонії? Ідіть до Могилянки. День. 2004. 3 груд.
  15. Ламонова О. Дорога до храму: про офорти Юлії Майстренко-Вакуленко. Культура і життя. 2019.
    Лютий.
  16. Ламонова О. Дорога до храму: про офорти Юлії Майстренко-Вакуленко. Наука і суспільство. 2019. № 3–4. С. 67–70.
  17. Ламонова О. «Дерев’яні церкви України»: офорти Юлії Майстренко-Вакуленко. Культура і життя. 2020. 29 трав. DOI https://doi.org/10.31516/2410-5333.058.06.
  18. Мифы народов мира. Энциклопедия : в 2 т. Т. 2 /2‑е изд. Москва, 1988. 719 с.
  19. Юлія Майстренко. Зворотній зв’язок : каталог виставки / вступ. стаття О. Авраменко. Київ, 2001. 24 с.
  20. Юлія Майстренко-Вакуленко. Зворотній зв’язок: мистецький проект : каталог виставки / вступ. стаття О. Федорука. Київ, [2003]. 24 с.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ