Культ свійських тварин у зеленосвятській обрядовості історико-етнографічної Волині

Автор

Пожоджук Дмитро

аспірант кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка. ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1207-9388

Культ свійських тварин у зеленосвятській обрядовості історико-етнографічної Волині

Анотація

У статті йдеться про скотарський складник звичаїв та обрядів Зелених свят на теренах історико-етнографічної Волині. Основні скотарські обрядодії припадали на неділю П’ятдесятниці – Трійцю. Напередодні Трійці, у Зелену суботу, волиняни прикрашали житла зеленню і квітами. Спорадично «замаювали» галуззям і хліви. В окремих місцевостях із метою захисту скотарських приміщень від відьом та всякої нечисті їх клечали осикою та іншими рослинами, наділеними апотропеїчними властивостями.

На теренах Пулинського, Хорошівського та Черняхівського районів Житомирської області побутував звичай «викрадення корів» на Трійцю. У ніч на Зелену неділю пастухи «викрадали» у господарів домашніх тварин і випасали їх у полі. Після випасу вони накладали коровам на роги сплетені вінки і ситими повертали додому, отримуючи за них «викуп» у власників.

У волинській частині Рівненської області у день Зелених свят корів заквітчували вінками. Для Західної Волині (північна смуга сучасної Львівської обл. – Золочівський, Буський, Кам’янка-Бузький р-ни) скотарські звичаї й обрядодії на Трійцю майже не характерні. На відміну від інших районів, тут вони представлені на католицьке свято Пресвятої Євхаристії. Саме цього дня місцеві волиняни освячували у церкві віночки, які згодом використовували під час скотарських оказій. Спорадично для цього слугувало зілля, освячене на Трійцю. Віночки кидали переважно у пійло корові, коли та отелилася.

Незважаючи на локальне поширення звичаю «викрадення корів», на теренах історико-етнографічної Волині Зелені свята не супроводжували пастуші забави, насичені ритуальними дійствами, що було властиво для звичаєвості населення інших українських етнічних земель та інших слов’янських етносів. У цей день місцеве населення остерігалося передусім шкідливих дій відьом. Для захисту корів від злого впливу чарівниць волинські господині обкурювали їх свяченим зіллям.

Загалом на теренах історико-етнографічної Волині скотарська тематика Трійці мала типовий апотропеїчний характер.

Ключові слова

етнологія, історико-етнографічна Волинь, скотарство, Зелені свята, худоба, клечання, відьма, вінки, викрадення корів, зілля.

Джерела та література

1. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка (далі – Архів ЛНУ ім. Івана Франка). Ф. Р‑119. Оп. 17. Спр. 114‑Е. 12 арк.
2. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р‑119. Оп. 17. Спр. 186‑Е. 65 арк. 
3. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р‑119. Оп. 17. Спр. 188‑Е. 73 арк.
4. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р‑119. Оп. 17. Спр. 283‑Е. 39 арк.
5. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р‑119. Оп. 17. Спр. 332‑Е. 33 арк. 
6. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р‑119. Оп. 17. Спр. 452‑Е. 31 арк.
7. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р‑119. Оп. 17. Спр. 481‑Е. 90 арк.
8. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р‑119. Оп. 17. Спр. 486‑Е. 120 арк. 
9. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р‑119. Оп. 17. Спр. 532‑Е. 56 арк.
10. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р‑119. Оп. 17. Спр. 590‑Е. 91 арк. 
11. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р‑119. Оп. 17. Спр. 670‑Е. 41 арк.
12. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р‑119. Оп. 17. Спр. 678‑Е. 13 арк.
13. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. Р‑119. Оп. 17. Спр. 700‑Е. 160 арк.
14. Агапкина Т. А. Духов день. Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого. Москва : Международные отношения, 1999. Т. ІІ: Д (Давать) — К (Крошки). С. 157–158.
15. Агапкина Т. А. Мифопоэтические основы славянского народного календаря. Весенне-летний цикл. Москва : Индрик, 2002. 816 с.
16. Агапкина Т. А. Русальная неделя. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого. Москва : Международные отношения, 2009. Т. ІV: П (Переправа через воду) — С (Сито). С. 501–503.
17. Баглай М. Обрядові функції троїцької рослинності у волинян (за етнографічними матеріалами експедицій 2009–2010 рр.). Народознавчі зошити. 2013. № 4. С. 608–615.
18. Баглай М. Скотарські мотиви в літній обрядовості волинян Житомирщини. Народознавчі зошити. 2015. № 4. С. 818–824.
19. Близнак І. Зелено-святочний звичай у бойківській місцевині – Штуківець. Літопис Бойківщини. Самбір, 1937. Ч. 9. С. 120–122.
20. Буґера І. Звичаї та вірування Лемківщини. (Бібліотека Лемківщини). Наш Лемко. Львів : 1939. Ч. 15. 40 с.
21. Валенцова М. М. Народный календарь чехов и словаков. Этнолингвистический аспект. Москва : Индрик, 2016. 616 с.
22. Вархол Й. Календарна та сімейна обрядовість українців Словаччини. Київ : Видавництво ІМФЕ, 2019. 268 с.
23. Виноградов В. В. Троицкое «венчание коров»: локальные варианты обряда (По материалам русско-белорусского пограничья). Северобелорусский сборник: обряды, песни, наигрыши, плачи, ворожба. Санкт-Петербург, 2012. Вып. 1. С. 65–87.
24. Виноградова Л. Н., Толстая С. М. Венок. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого. Москва : Международные отношения, 1995. Т. І: А (Август) — Г (Гусь). С. 314–318.
25. Галайчук В. Українська міфологія. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. 288 с.
26. Ганцкая О. А. Поляки. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы (конец ХІХ – начало ХХ в.): весенние праздники/ ред. кол. : С. А. Токарев (отв. ред.) и др. Москва, 1977. С. 202–220.
27. Глушко М. Історико-етнографічне районування України: сучасний стан і наукові перспективи. Народна творчість та етнологія. 2018. № 3. С. 9–21.
28. Глушко М., Хомчак Л. Надсяння: традиційна культура і побут (етнолінгвістичні скарби). Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2017. 592 с.
29. Грацианская Н. Н. Чехи и словаки. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы (конец ХІХ – начало ХХ в.): весенние праздники/ ред. кол. : С. А. Токарев (отв. ред.) и др. Москва : Наука, 1977. С. 221–237.
30. Грушевська К. З примітивного господарства. Кілька завважень про засоби жіночої господарчої магії у зв’язку з найстаршими формами жіночого господарства. Первісне громадянство та його пережитки на Україні. Київ, 1927. Вип. 1–3. С. 9–42.
31. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 6. Календарна обрядовість / голов. ред. Г. Скрипник. Київ : НАН України; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2016. Т. 6 (Календарна обрядовість). 400 с.
32. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 7. Господарські заняття, промисли та ремесла / голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2017. Т. 7 (Господарські заняття, промисли та ремесла). 496 с.
33. Зеленин Д. К. Описание рукописей Ученаго архива Императорскаго Русскаго Географическаго общества. Петроград : Типографія А. В. Орлова, 1914. Вып. 1. 483 с.
34. Зубрицький М. Народній календар, народні звичаї і повірки, привязані до днїв в тиждни і до рокових свьят (Записані у Мшанцї, Староміського повіту і по сусїднїх селах). Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1900. Т. ІІІ. С. 33–60.
35. Катрій Ю. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української Католицької Церкви. 2‑ге вид. Thaur / Tirol : Thaurdruck, [б. р.]. 486 с.
36. Кашуба М. С. Народы Югославии. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы (конец ХІХ – начало ХХ в.): весенние праздники/ ред. кол. : С. А. Токарев (отв. ред.) и др. Москва : Наука, 1977. С. 243–273.
37. Кирчів Р. Ф. Релікти юріївської обрядовості в українських Карпатах. Народна творчість та етнографія. 1985. № 2. С. 38–43.
38. Коваленко Н. Д. Етнолінгвістика. Традиційні календарні обряди: навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2017. 116 с.
39. Кожолянко О. Календарні свята та обряди українців Буковини: семантика і символіка. Вид. 2‑ге, зі змінами. Чернівці : Друк Арт, 2014. 384 с.
40. Кравченко В. Звичаї в селі Забрідді та по де-якіх іньшіх, недалекіх від цього села місцевосцях Житомірського повіту на Волині: етнографічні матеріали. Житомір : Друкарня «Робітник», 1920. 160 с.
41. Кривенко А. О. Календарний пласт волинської демонології: світоглядні та обрядові прояви: дис. ... канд. іст. наук: 07.00.05. Львів, 2017. 274 с.
42. Кривенко А. Народна демонологія Волині: календарно-обрядовий контекст. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2020. 280 с.
43. Кутельмах К. Русалки в повір’ях поліщуків Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2001. Т. ССХLІІ : Праці секції етнографії і фольклористики. С. 87–153.
44. Левкович Н. Народна демонологія Бойківщини (Турківський район Львівської області). Міфологія і фольклор. 2010. № 1. С. 71–87.
45. Мандибура М. Д. Полонинське господарство Гуцульщини другої половини ХІХ – 30‑х років ХХ ст. Київ : Наукова думка, 1978. 191 с.
46. Милорадович В. П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ : Либідь, 1991. С. 170–341.
47. Мороз А. Б. Обряд «венчания коров» в Велижском районе Смоленской области. Живая старина. 2014. № 3. С. 3–6.
48. Осташ Н. Про назви літніх християнських свят українців: Зелені свята. Діалектологічні студії. 1. Мова в часі і просторі/ відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, 2003. С. 248–268.
49. Пастернак Я. Звичаї та вірування в с. Зіболках, Жовківського повіту. Матеріяли до етнології й антропології. Львів, 1929. Т. ХХІ–ХХІІ. С. 321–352.
50. Пахолок І. Традиційні звичаї та обряди Зелених свят: західнополіські і надсянські паралелі (за польовими матеріалами Камінь-Каширського р‑ну Волинської обл. та Мостиського р‑ну Львівської обл. Народознавчі зошити. 2006. № 3–4. С. 446–450.
51. Пожоджук Д. Скотарські мотиви в календарно-побутовій обрядовості волинян (на польових матеріалах із сіл Житомирської та Вінницької областей). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2015. Вип. 51. С. 478–491.
52. Соколова В. К. Заклинания и приговоры в календарных обрядах. Обряды и обрядовый фольклор. Москва : Наука, 1982. С. 11–25.
53. Стороженко М. К. Сл. Ново-Астрахань. Жизнь и творчество крестьянъ Харьковской губерніи. Очерки по этнографіи края / под ред. В. В. Иванова. Харьков : Типографія губ. правленія, 1898. Т. І. С. 27–48.
54. Теодорович Н. И. Историко-статистическое описаніе церквей и приходов Волынской епархіи. Почаев : Типографія Почаево-Успенской лавры, 1899. Т. IV: Староконстантиновскій уѣзд. 928 с. + VІ с.
55. Тиводар М. П. Традиційне скотарство українських Карпат другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст.: Історико-етнологічне дослідження. Ужгород : Карпати, 1994. 558 с. 
56. Токарев С. А. Обычаи, обряды и поверья, связанные с животноводством. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы. Исторические корни и развитие обычаев/ под. ред. С. А. Токарева. Москва : Наука, 1983. С. 90–97.
57. Толстая С. М. Кормление скота. Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого. Москва : Международные отношения, 1999. Т. ІІ: Д (Давать) — К (Крошки). С. 606–608.
58. Толстая С. М. Кража. Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т./ под общ. ред. Н. И. Толстого. Москва : Международные отношения, 1999. Т. ІІ: Д (Давать) — К (Крошки). С. 640–643.
59. Leliwa S. Przesądy ludu wołyńskiego w okolicach Porycka. Kłosy : czasopismo ilustrowane tygodniowe poświęcone literaturze, nauce i sztuce. 1877. T. XXV. № 642 (6 Pażdziernika). S. 250.