Повернутись до журналу2025 рік №2

Хліб як основа забезпечення життєдіяльності людини та символ незламності в умовах неоголошеної війни

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Калач Олена
Стор.:
70–75
УДК:
392.8:355.01(477:470)]:172.4“20”
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2025.01.070
Бібліографічний опис:
Калач, О. (2025) Хліб як основа забезпечення життєдіяльності людини та символ незламності в умовах неоголошеної війни. Народна творчість та етнологія, 1 (405), 70–75.
Надійшло:
09.01.2025
Рекомендовано до друку:
11.02.2025

Автор

Калач Олена

кандидатка історичних наук, молодша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6304-5076

 

Хліб як основа забезпечення життєдіяльності людини та символ незламності в умовах неоголошеної війни

 

Анотація

Українське суспільство переживає третю річницю повномасштабного російського вторгнення. Насправді ж минуло вже десять років, як держава перебуває в стані неоголошеної війни (з часу анексії АР Крим і частини Донецької та Луганської областей). За цей період українство стало ціліснішим, монолітнішим, знайшло більше спільних точок дотику, об’єдналося довкола допомоги не лише війську, але й одне одному. Відповідно, відкрилися нові ракурси досліджень для гуманітаріїв.

Актуальності набуває вивчення традиційної культури. Наразі вже опубліковано чимало науково-популярних видань, присвячених як особливостям української кухні загалом (у різні історичні періоди), так і окремими стравам зокрема.

Мета пропонованої статті – на основі записаних face-to-face інтерв’ю з очевидцями за заздалегідь підготованим авторкою особисто питальником і знайдених інформаційно-статистичних матеріалів розглянути ставлення представників українського етносу до хліба як продукту харчування та оцінити його важливість для мешканців деокупованих територій, а також військових ЗСУ.

Актуальність роботи зумовлена потребою негайного узагальнення (на основі усноісторичних оповідей очевидців і власних спостережень авторки) сучасної ситуації в деблокованих населених пунктах України, а також ціннісно-світоглядних орієнтацій представників різних верств українського етносу за нинішніх надзвичайних умов.

Джерельною базою пропонованого дослідження є переважно матеріали записаних інтерв’ю з очевидцями за заздалегідь підготованим авторкою питальником, дані, знайдені в мережі «Інтернет»: повідомлення різноманітних інформаційних агенцій, відео, розміщені на низці ютуб-каналів (вони містять не лише спогади українців, які пережили окупацію та зазнали проблем з організацією харчування, у них подано опис роботи опис роботи хлібозаводів чи пекарень як під час окупації, так і зараз, аналіз продукції, а також інтерв’ю із самими пекарями, які є волонтерами або внутрішньо переміщеними особами в різних куточках України).

Методами дослідження стали загальнонаукові та конкретно-історичні: face-to-face інтерв’ю й усної історії (під час спілкування з респондентами); аналізу і синтезу (у роботі з джерелами); узагальнення (для осмислення реального стану умов життя, ціннісних орієнтацій, формулювання висновкової частини); порівняння (для розгляду ставлення до хліба як продукту харчування в мирний час та підкреслення його цінності за умов штучно створеного голоду й перебування далеко від рідної домівки); хронологічний (для викладу матеріалу в послідовно-хронологічному порядку); синхронний (під час проведення порівняльної характеристики аналізованого питання).

Наукова новизна статті полягає в усебічному аналізі нових статистичних даних, інтерв’ю, відео- та інформаційних матеріалів щодо безпрецедентних масштабів наслідків широкомасштабного російського вторгнення на землі незалежної України як з огляду на світоглядні, ціннісні орієнтації українців, так і матеріальну складову.

У висновках зауважено, що хліб стає не лише символом багатства, добробуту та життя, а й певним мовним маркером, кодом національної незламності.

 

Ключові слова

волонтерство, хліб, паляниця, ціннісні орієнтації, незламність, перемога, об’єднане суспільство, неоголошена війна, штучний голод.

 

Джерела та література

  1. Вагнер О. Передають випічку на фронт та у лікарні: як у Дніпрі працює благодійна пекарня. Суспільне Дніпро. 12 серпня 2023. URL : https://suspilne.media/dnipro/549395-peredaut-vipicku-na-front-ta-u-likarni-ak-u-dnipri-pracue-blagodijna-pekarna/ (дата звернення 30.10.2024).
  2. Калач О. До питання культурних трансформацій у середовищі вимушених переселенців та мешканців прифронтових поселень. Вітчизняна гуманітаристика в контексті повоєнного відновлення України та актуальних питань реформування НАН України : у 2 ч. Ч. 2 / [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2023. С. 192–201.
  3. Калач О. Експедиційні матеріали, зібрані в рамках теми «Формування нової ідентичності вимушених переселенців у змінному соціокультурному середовищі». 2022 р. Комп’ютерний набір. 67 арк.
  4. Коломієць В. «Ми були потрібні людям». Як на Київщині попри окупацію та відключення світла продовжували пекти хліб. #ШОТАМ. 04.09.2023. URL : https://shotam.info/my-buly-potribni-liudiam-yak-na-kyivshchyni-popry-okupatsiiu-ta-vidkliuchennia-svitla-prodovzhuvaly-pekty-khlib/ (дата звернення 14.11.2024).
  5. Костенко І., Халупа І. Пароль «паляниця» свідчить про генетичний код українців і веде Україну до перемоги. Радіо Свобода. 29 травня 2022. URL : https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayina-viyna-parol-palyanytsya/31870372.html (дата звернення 28.10.2024).
  6. Маховська С. «Укрзалізниця везе паляниці»: окупація Ворзеля у рефлексіях українського етнолога. УКРАЇНА МОДЕРНА. Міжнародний інтелектуальний часопис. 06.12.2022. URL : https://uamoderna.com/war/ukrzaliznytsia-veze-palianytsi/ (дата звернення 13.11.2024).
  7. Маховська С. «Я навіть не могла припустити, що війна може бути такою…»: розповідь етнологині Катерини Литвин про життя на «нулі» та етнографію в умовах «воєнного поля». УКРАЇНА МОДЕРНА. Міжнародний інтелектуальний часопис. 01.05.2023. URL : https://uamoderna.com/war/ya-navit-ne-mohla-prypustyty-shcho-viyna-mozhe-buty-takoiu-rozpovid-etnolohyni-kateryny-lytvyn-pro-zhyttia-na-nuli-ta-etnohrafiiu-v-umovakh-voiennoho-polia/ (дата звернення 20.11.2024).
  8. Омелянчук І. Хліб від Кобзаря. Урядовий Кур’єр. 14 березня 2023. URL : https://ukurier.gov.ua/uk/articles/hlib-vid-kobzarya/ (дата звернення 13.10.2024).
  9. Прасад А. В Україні зібрано весь врожай пшениці. Він суттєво перевищив прогнози. Forbes Ukraine. 16 серпня 2024. URL : https://forbes.ua/news/v-ukraini-zibrano-ves-vrozhay-pshenitsi-vin-suttevo-perevishchiv-prognozi-16082024-23070#:~:text (дата звернення 23.10.2024).
  10. Савченко Н., Смірнов Ю. «Хліб як зброя»: у Дніпрі відкрили виставку до 90-ої річниці Голодомору. ВІДКРИТИЙ. 17.11.2022. URL : https://www.youtube.com/watch?v=1uelz5wBozw (дата звернення 25.10.2024).
  11. Синельник І. Ціна воєнного хліба. Інформаційне агентство УНІАН. 11.07.2022. URL : https://www.unian.ua/society/cina-voyennogo-hliba-novini-ukrajini-11899053.html (дата звернення 13.11.2024).
  12. Трібє Ю. Кухня окупації: що і як їли українці під час російського вторгнення з дослідження «Архіву війни». Українська правда. Життя. 23 листопада 2023. URL : https://life.pravda.com.ua/society/2023/11/23/257864/ (дата звернення 13.11.2024).
  13. Тромса С. Хліб з Києва надихає на Перемогу. Як пекарня випікає хліб і везе його на фронт. КИЇВ24.news. 4 квітня 2024. URL : https://kyiv24.news/publications/hlib-z-kyyeva-nadyhaye-na-peremogu-yak-pekarnya-vypikaye-hlib-i-veze-jogo-na-front (дата звернення 13.10.2024).
  14. Трофімова Ю., Галасюк А. Переселенці з Донеччини відкрили пекарню в Дніпрі та возять хліб до Торецька. Суспільне Дніпро. 3 липня 2022. URL : https://suspilne.media/dnipro/256581-pereselenci-z-doneccini-vidkrili-pekarnu-v-dnipri-ta-vozat-hlib-do-torecka/ (дата звернення 13.11.2024).
  15. Чаплінська Ю. Кухня окупації. Що і як їли українці на окупованих територіях? Суспільне мовлення. URL : https://soundcloud.com/suspilnepodcast/ymi-2 (дата звернення 13.11.2024).

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ