Регіональні особливості користування часовими поясами в полікультурному середовищі Закарпаття

Автор

Фединець Чілла

доктор філософії, старший науковий співробітник Інституту досліджень меншин Центру соціальних наук Угорської академії наук (Будапешт). ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9156-9002

Черничко Степан

доктор з гуманітарних наук (філологія), професор кафедри філології Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ (Берегове) та Університету Паннонія (Веспрем). ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4512-988X

Регіональні особливості користування часовими поясами в полікультурному середовищі Закарпаття

Анотація

1884 року на Міжнародній конференції з проблем меридіана, що відбулась у Вашингтоні, було ухвалено резолюцію про запровадження часових поясів, тобто частин поверхні земної кулі, на кожній із яких діє один стандартний час. Зараз часові пояси відраховують від всесвітнього координованого часу (UTC), точкою відліку для якого є нульовий меридіан (довгота 0°), що пролягає через Гринвіч, неподалік від Лондона. З часом, установленим у межах часового поясу відносно всесвітнього координованого часу (UTC) та «обрізаним» державними кордонами, не завжди збігається місцевий час. Саме тому, що державні та адміністративні межі не збігаються з часовими поясами, накресленими за географічним принципом, між централізовано визначеним офіційним часом та місцевим часом, що (краще) гармонізується під рух Сонця, можуть бути більші-менші відхилення. Більша частина території України, понад 90 %, належить до східноєвропейського часового поясу (EET), який має розбіжність із всесвітнім часом (UTC) + 2 години. Прикордонні території України на сході та заході виходять за межі EET, але на практиці на цих територіях живуть за тим самим часом EET (UTC+2). Проте на західному прикордонні, а саме на Закарпатті, природне відчуття часу (біологічний час) та звичка з минулого сформували альтернативний варіант використання часу.

Мета роботи – розкрити, як у щоденному побуті люди користуються офіційним часом та неформальним місцевим часом, зокрема в громадських місцях та публічному просторі. Наукова новизна полягає в розкритті походження культурологічного феномену, який не трапляється ні в якому іншому місці Європи: чи він має етнічне походження, чи є регіональним явищем. Методологічну основу становлять принцип історизму, метод спостереження, анкетне опитування. У висновках акцентовано на тому, що альтернативна форма користування часом, до якої більшою чи меншою мірою вдаються представники всіх спільнот, що проживають у краї, – це сформована історично культурна спадщина, яскравий елемент етнічної толерантності та мирного співіснування.

Ключові слова

Закарпаття, етнічні групи, стандартний час, неформальний місцевий час, культурна спадщина, толерантне ставлення.

Список використаних джерел

1. Backhaus P. Multilingualism in Tokyo: Alook into the linguistic landscape. Linguistic landscape: A new approach to multilingualism / ed. Gorter D. Clevedon, UK : Multilingual Matters, 2006. Pp. 52–66. DOI https://doi.org/10.21832/9781853599170-004.
2. BallaD. K. Kis(ebbségi) magyar skizofrénia. Ungvár, Budapest : Galéria, 1993.
3. BattJ. Transcarpathia: Peripheral region at the ‘centre of Europe’. Regional &Federal Studies. 2002. № 2. Pp. 155–177. DOI https://doi.org/10.1080/714004744.
4. Ben-RafaelE. A sociological approach to the study of linguistic landscapes. Linguistic landscape: Expanding the scenery / eds. Shohamy E., Gorter D. London : Routledge, 2006. Pp. 40–54.
5. Ben-RafaelE., Shohamy E., Amara M. H., Trumper-Hecht N. Linguistic landscape as symbolic construction of the public space: The case of Israel. Linguistic landscape: A new approach to multilingualism / ed. Gorter D. Clevedon : Multilingual Matters, 2006. Pp. 7–30. DOI https://doi.org/10.21832/9781853599170-002.
6. Csernicskó I., Laihonen p. Hybrid practices meet nation-state language policies: Transcarpathia in the twentieth century and today. Multilingua. 2016. № 1. Pp. 1–30. DOI https://doi.org/10.1515/multi-2014-0073'.
7. Csernicskó I. A magyar nyelv Ukrajnában (Kárpátalján). Budapest : Osiris, 1998.
8. EliasN. Az időről. Időben élni. Történeti-szociológiai tanulmányok / szerk. Gellériné Lázári M. Budapest : Akadémiai, 1990.
9. Historique des changements d’heure pour : Zaporizhzhya (Ukraine). URL : http://www.horlogeparlante.com/historique.html?city=687700 (дата звернення: 30.06.2020).
10. Németh A. Kárpátalja. Panoráma «mini» útikönyvek. Budapest : Medicina Kiadó, 2000.
11. Simonyi A., Pisano J. The Social Lives of Borders: Political Economy at the Edge of the European Union. Transnational Europe. Promise, Paradox, Limits / eds. DeBardeleben J., Hurrelmann A. Hampshire, N.Y. : Palgrave Macmillan, 2011. Pp. 222–238. DOI https://doi.org/10.1057/9780230306370.
12. Sós J., Farkas Z. Kárpátalja, Lemberg és Csernovic. Útikönyv. Budapest : JEL-KÉP Bt., 2004.
13. Tandem 2016. Kárpátaljai szociológiai felmérés. URL : https://bgazrt.hu/wp-content/uploads/2019/03/A5-tandem.pdf (дата звернення: 30.06.2020).
14. Азаров назвав скасування літнього часу неактуальним. Дзеркало тижня. 22.02.2013. URL : http://dt.ua/UKRAINE/azarov-nazvav-skasuvannya-litnogo-chasu-neaktualnim.html (дата звернення: 30.06.2020).
15. Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / ред. М.Вегеш, Ч. Фединець. Ужгород : Ліра, 2010.
16. Закарпатська облрада прийняла Звернення до ВР з приводу «правильного» часу. Закарпаття онлайн. 10.10.2011. URL : http://zakarpattya.net.ua/News/88163-Zakarpatska-oblrada-pryiniala-Zvernennia-do-VR-z-pryvodu-pravylnoho-chasu (дата звернення: 30.06.2020).
17. Закарпаття не хоче зустрічати схід сонця о 10 ранку. Балога пропонує судитися. Українська правда. 10.10.2011. URL : http://www.pravda.com.ua/news/ 2011/10/10/6651566/ (дата звернення: 30.06.2020).
18. Закарпаття хоче свій «місцевий час». Укрбізнес. 10.10.2011. URL : http://news.ub.ua/25215-zakarpattya-hoche-sviy-misceviy-chas.html (дата звернення: 30.06.2020).
19. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 вересня 1991 р. № 225 «Про обчислення часу з 29 вересня 1991 р. на території України». URL : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP910225.html (дата звернення: 30.06.2020).
20. Постанова Ради Міністрів УРСР від 21 вересня 1990 р. № 272 «Про обчислення часу з 30 вересня 1990 року». URL : https://ips.ligazakon.net/document/KP900272 (дата звернення: 30.06.2020).
21. Постанова Верховної Ради України від 20 вересня 2011 р. № 3755‑VI. «Про зміну порядку обчислення часу на території України». URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3755-VI#Text (дата звернення: 30.06.2020).
22. Постанова Верховної Ради України від 6 березня 1992 р. № 2176‑XII «Про запровадження на території України дії літнього часу». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2176-12#Text (дата звернення: 30.06.2020).
23. Постанова Верховної Ради УРСР від 11 червня 1990 р. № 15‑XII «Про зміну порядку обчислення часу на території Української РСР». URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-12#Text (дата звернення: 30.06.2020).
24. Про кількість та склад населення Закарпатської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. URL : http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ (дата звернення: 30.06.2020).
25. Рішення Конституційного Суду України від 25 березня 1998 р. № 4‑рп. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-98#Text (дата звернення: 30.06.2020).
26. Скаврон Б. Як циган Сонцем… Галицький кореспондент. 15.10.2011. URL : http://gk-press.if.ua/x5408/ (дата звернення: 30.06.2020).
27. Указ президента Республики Крым 1 марта 1994 г. № 01 «О введении на территории Республики Крым нового порядка исчисления времени». URL : https://zakon.rada.gov.ua/krym/show/rb001b115-94#Text (дата звернення: 30.06.2020).