Поселення і будівлі севрюків (XIV-XVII століття)

Автор

Балушок Василь

кандидат історичних наук, фахівець у галузі історичної етнології

Поселення і будівлі севрюків (XIV–XVII століття)

Анотація

Дослідження форм поселень, конструктивних особливостей жител і господарських споруд севрюків, здійснюване на основі використання писемних (матеріали люстрацій, бортні «знамена» – знаки власності на бортні угіддя, «Пам’ять» – список і частково опис населених пунктів Сіверщини) та археологічних джерел, допомагає пролити світло на культуру цієї, все ще значною мірою загадкової, спільноти пізнього Середньовіччя – раннього Модерну. Методологічною основою даного дослідження є концепція адаптивного значення людської культури стосовно відповідних природних і соціокультурних умов, сформульована М. Салінсом.

Після монгольського завоювання на Сіверщині спостерігаються деякі зміни в поселенсько-житлобудівній сфері. Поселення стають меншими (у 2–2,5 рази), а житла поступово перетворюються з напівземлянкових на наземні. Причини останнього дискутуються серед учених, які з цього приводу не прийшли до консенсусу. Значна частина поселень, у тому числі Новгород-Сіверський, Путивль, Глинське, Лтава, чи не більшість селищ межиріччя Десни й Ворскли та ін., пережила монгольське завоювання і розташовувалася там же, де й у давньоруський час. Кількість господарів у селищах джерела називають незначну, переважно від 1 до 5 дворів, іноді до 10 й дуже рідко дещо більше. Разом з тим це були переважно дворища, у кількох житлових будівлях і приміщеннях кожного з яких проживало по кілька десятків осіб різного віку й статі.

Основним матеріалом для спорудження жител і господарських будівель служило дерево. З нього ж будували укріплення, паркани та ворота. Житла прямокутні, розмірами від близько 8 на 5 м до майже квадратних, зі стіною дещо довшою за 3 м, часто зорієнтовані входом, стінами чи кутами за сторонами світу. Вони були зрубної й стовпової конструкції, на підкліті і з прибудовами. Стіни й земляна та глинобитна підлога мали глиняну обмазку. Печі глинобитні на дерев’яних каркасах, простежуються сліди їхньої побілки, іноді житла опалювалися вогнищами. Господарські будівлі, які включали не лише хліви (одрини), комори (кліті) тощо, а й зернові ями, розташовувалися на великому дворі, що, очевидно, мав назву гумно.

Ключові слова

севрюки, поселення, дворище, житло, господарські будівлі.

Список використаних джерел

1. Анпилогов Г. Н. Бортные знамена как исторический источник (По Путивльским и Рыльским переписным материалам конца XVI и 20-х годов XVII в.). Советская археология. 1964. № 4. С. 151–168.
2. Архив Юго-Западной России. Ч. 1. Т. 1. Киев, 1859. 640 с.
3. Архив Юго-Западной России. Ч. 1. Т. 6. Киев, 1883. 1124 с.
4. Архив Юго-Западной России. Ч. 7. Т. 1. Киев, 1886. 746 с.
5. Бєляєва С. О., Кубишев А. І. Поселення дніпровського Лівобережжя Х–ХV ст. (за матеріалами поселень поблизу сіл Комарівка та Озаричі). Київ : Ін-т археології НАН України, 1995. 110 с.
6. 6. Владимирский-Буданов М. Ф. Население Юго-Западной России от второй половины XV в. до Люблинской унии (1569). Архив Юго-Западной России. Ч. 7. Т. 2. Киев, 1890. С. 1–210.
7. Горбаненко С. А., Пуголовок Ю. О. Продукти землеробства у літописній Лтаві. Древности 2014–2015. Харьковский историко-археологический ежегодник. Харьков : ООО НТМТ, 2014–2015. Вып. 13. С. 166–180.
8. Кедун І. Післямонгольський Новгород-Сіверський за матеріалами археологічних досліджень. Наукові записки. Серія: історичні науки. Вип. 20. Кіровоград : Кіровоградський державний педагогічний ун-т імені Володимира Винниченка. 2014. С. 3–8.
9. Литовская Метрика. Т. 1. Книга первая судных дел. Русская историческая библиотека. Т. 20. Санкт-Петербург, 1903. 1120 с.
10. Литовская Метрика. Отдел 1. Ч. 1: Книга записей. Т. 1. Русская историческая библиотека. Т. 27. Санкт-Петербург, 1910. 660 с.
11. Мицик Ю., Михайловський В. Любецьке староство в опису малознаної люстрації 1631–1633 рр. Сіверянський літопис. 2015. № 1. С. 89–96.
12. Мишко Д. І. Соціально-економічні умови формування української народності (становище селян і антифеодальні рухи на Україні в XV – першій половині XVІ ст.). Київ : Вид-во АН УРСР, 1963. 292 с.
13. Пам’ять. Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. Київ : Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Ін-т історії України НАН України, 1998. С. 207–215.
14. Пуголовок Ю. О., Горбаненко С. А., Сергєєва М. С., Яніш Є. Ю. Палеоекологія околиць Глинського археологічного комплексу ХІІІ–ХІV ст. Археологія. 2015. № 4. С. 109–128.
15. Рабинович М. Г. Очерки материальной культуры русского феодального города. Москва : Наука, 1988. 312 с.
16. Радович Р. Становлення зрубної техніки будівництва на теренах Полісся. Народна творчість та етнологія. 2017. № 6. С. 22–32.
17. Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. Київ : Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Ін-т історії України НАН України, 1998. 244 с.
18. Словарь русского языка ХІ–XVII вв. / главный ред. Д. Н. Шмелев. Ин-т русского языка. Вып. 13 (Опасъ – Отработыватися) / сост. О. В. Малкова и др. Москва : Наука, 1987. 318 с.
19. Словарь русского языка ХІ–XVII вв. / главный ред. Г. А. Богатова. Ин-т русского языка РАН. Вып. 19 (Принебесный – Присвѣдѣтельствовати) / авторы С. В. Дегтев и др. Москва : Наука, 1994. 272 с.
20. Словник староукраїнської мови XIV–XV ст. : у 2 т. / ред. кол.: Д. Г. Гринчишин, Л. Л. Гумецька (голова), І. М. Керницький. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР. Т. 1: А–М. Київ : Наукова думка, 1977. 632 с.
21. Словник української мови : в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР. Т. 2: Г–Ж / автори А. П. Білоштан та ін. Київ : Наукова думка, 1971. 550 с.
22. Срезневский И. И. Материалы для словаря древне-русского языка по письменным памятникам. Т. 2: Л–П. Санкт-Петербург, 1902. 1430 с.
23. Старабеларускі лексікон: падручны перакладны слоўнік / укладальнікі: М. Прыгодзіч, Г. Ціванова. Менск, 1997. URL : http://slounik.org/starbiel.
24. Супруненко О. Б., Приймак В. В., Мироненко К. М. Старожитності золотоординського часу Дніпровського лісостепового Лівобережжя. Київ ; Полтава : Археологія, 2004. 81 с.
25. Sahlins M. D. Evolution: specific and general. Anthropological Theory: A Sourcebook / R. A. Manners, D. Kaplan Editors. New Brunswick and Lindon, 2009. P. 229–241.