Повернутись до журналу2024 рік №2

Концепція М. БОЙЧУКА та особливості українського МОДЕРНІЗМУ

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Скляренко Галина
Стор.:
27–33
УДК:
7.037:75.052:76](477):7.071.1Бой
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2024.01.027
Бібліографічний опис:
Скляренко, Г. (2024) Концепція М. БОЙЧУКА та особливості українського МОДЕРНІЗМУ. Народна творчість та етнологія, 1 (401), 27–33.
Надійшло:
25.10.2023
Рекомендовано до друку:
04.03.2024

Автор

Скляренко Галина

кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5878-6147

 

Концепція М. БОЙЧУКА та особливості українського МОДЕРНІЗМУ

 

Анотація

Стаття присвячена місцю й ролі ідейно-художньої концепції М. Бойчука в становленні українського модернізму, який, попри зв’язок із загальноєвропейськими тенденціями, мав виразну своєрідність, зумовлену історичними та суспільно-культурними процесами в Україні. Мистецтво М. Бойчука та створеної ним художньої школи відобразило показову тенденцію до національного самовизначення та національного культуротворення, яка й вирізняла український модернізм у контексті європейських спрямувань.

На відміну від європейського модернізму, головні ідеї якого були пов’язані з утвердженням самоцінності індивідуальності, суб’єктивності й відкритого самопрояву та полемікою з мистецькими традиціями, модернізм в Україні утверджував її національну самобутність і вартістність її культури. Заснована в умовах бездержавності та неокресленості національної спадщини, концепція М. Бойчука визначила засади національної традиції, де головним стали народне мистецтво та українське середньовіччя з його унікальним іконописом. «Винайдення традицій», їх формалізація та ідейне обґрунтування, що стали основою бойчукізму, окреслили український культурний простір, дали поштовх для подальшого розвитку. Школа М. Бойчука мала кілька етапів своєї історії, де перший період окреслюється 1908–1910–1917 роками (від створеної в Парижі групи «Відродження візантійського мистецтва» до очолення М. Бойчуком майстерні в новозаснованій Українській академії мистецтв у Києві), другий – 1918‑м роком– середи­ною 1930‑х років (відбувався в післяреволюційні радянські десятиліття, що підпорядкували її своїй ідеологічній програмі). Постійно зберігаючи свої визначені формально-образні принципи, концепція М. Бойчука віддзеркалила також ідеї Національного українського Відродження й радянську «коренізацію» та «українізацію» 1920‑х років. З утвердженням тоталітарної влади в середині 1930‑х років школа М. Бойчука та заснований нею мистецький рух були знищені. Їх значення виходить за межі мистецтва, напряму пов’язане з українським культуротворенням.

 

Ключові слова

модернізм, національна своєрідність, мистецтво, українська художня культура.

 

Джерела та література

  1. Бойчук і бойчукісти, бойчукізм. Каталог виставки / авт. вст. ст. та упоряд. О. О. Ріпко. Львів : Львівська картинна галерея, 1991. 88 с.
  2. Винайдення традиції / за ред. Е. Гобсбаума та Т. Рейнджере / пер. з англ. Микола Климчук. Київ : Ніка-Центр, 2005. 448 с.
  3. Волошин Л. Михайло Бойчук. Листи до митрополита Андрія Шептицького. Образотворче мистецтво. 1990. № 6. С. 18–21.
  4. Глембоцька Г. Європейський модернізм і логіка формування національних стилів в образотворчому мистецтві Східної Галичини. Діалог культур: Україна у світовому контексті. Мистецтво і освіта. Вип. 3. Збірник наукових праць / упоряд. і відпов. редактор С. О. Черепанова. Львів, 1998. С. 362–386.
  5. Гординський С. Люди, ідеї, твори. 50 років українського образотворчого мистецтва. Об’єднання українських письменників «Слово». Нью-Йорк, 1968. Ч. 3. С. 452–458.
  6. Кравченко Я. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. Київ : Майстерня Книги-Оранта, 2010. 399 с., іл.
  7. Михайло Бойчук та його школа монументального мистецтва : [альбом] / [кер. проекту А. Мельник ; авт. тексту : Л. Ковальська, Н. Присталенко] ; Нац. худож. музей України, Нац. акад. мистецтв України, Фонд сприяння розв. Нац. худож. музею України. Хмельницький : ПФ «Галерея», 2010. 281 с., іл.
  8. Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму. Івано-Франківськ : Лілея – НВ, 2002. 392 с.
  9. Соколюк Л. Михайло Бойчук та його школа. Харків : Видавець Савчук О. О., 2014. 386 с.
  10. Українські авангардисти як теоретики і публіцисти / упоряд. Д. Горбачов, О. Папета, С. Папета. Київ : РВА «Тріумф», 2005. 384 с.
  11. Франко І. Зібрання творів у 50 томах [редкол. : Є. П. Кирилюк (голова) та ін.]. АН УРСР, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. Київ : Наукова думка, 1986. Т. 45. 586 с.
  12. Шкандрій М. Модернізм, аванґардизм і естетика Михайла Бойчука. Сучасність. 1995. № 9. С. 138–142.
  13. Шкандрій М. Модерністи, марксисти і нація. Українська літературна дискусія 1920‑х років. Київ : Ніка-Центр, 2006. 384 с.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ