Народне вбрання українців-слобожан як складова культурної спадщини

Автор

Сушко Валентина

кандидатка історичних наук, доцентка, старша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0480-1473

Народне вбрання українців-слобожан як складова культурної спадщини

Анотація

Вбрання в традиційному суспільстві виконувало функцію національного, регіонального та локального індикатора, своєрідного «паспорта» особи. Українці на теренах Слобожанщини до скасування в 1765 році козацького устрою та слобідських полків носили козацьке вбрання, як, зрештою, і повсюдно в Україні. Однак наразі в регіональних музеях України речових матеріалів XVII–XVIII ст. майже не збереглося.

Скасування слобідсько-української автономії та прирівняння української шляхти й козацької старшини до російського дворянства спричинилося до докорінних змін у житті суспільства. Вищі верстви населення стали дотримуватись європейської моди, віддаючи перевагу в чоловічому вбранні англійським еталонам, а в жіночому – французьким. Однак старовинні форми вбрання законсервувалися в сільському середовищі.

Упродовж ХІХ ст. остаточно складається комплекс вбрання українців-слобожан селянського стану. До переліку основного жіночого вбрання ХІХ ст. входили сорочка, плахта, фартух, пояс, керсетка, взуття (чоботи, черевики) та головні убори (дівочі – кісники та вінки зі стрічками, жіночі – очіпок; зимові – різні види платових головних уборів: платочок, платок, хустка, шаль, підшалник). Верхнім жіночим вбранням була юпка, дівочим – біла свита; узимку – кожушанки. У ХХ ст. до переліку додалися «кохти-ватянки», що їх на південному сході називали «кирасами». Чоловіче вбрання відповідного періоду складалося із сорочки, штанів, пояса, чобіт та головного убору (бриль, картуз або шапка).

Починаючи від межі ХІХ–ХХ ст., традиційна автентична народна ноша хоча поступово й замінюється європейським вбранням, але стає національним символом, що пов’язано з відродженням та посиленням національного руху за державність. Тому таке важливе значення сьогодні мають музейні колекції (як власне речові, так і фотодокументів), які допомагають відтворити давній народний стрій.

Ключові слова

костюм, сорочка, плахта, дерга, керсетка, спідниця, «шарахван», «саян», «бострог», штани, пояс, карман, вінок, очіпок, намітка, картуз, бриль, шапка, чоботи, юпка, свита, кожух.

Джерела та література

1. Комунальний заклад «Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова» Харківської обласної ради. Група зберігання «ОФ» (фото).
2. Комунальний заклад «Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова» Харківської обласної ради. Група зберігання «ТК» (тканини): 1. рушники; 2. Сорочки (українські та російські жіночі, чоловічі).
3. Астахова О. В., Крупа Т. М., Сушко В. А. Свята та побут Слобожанщини : альбом. Харків : Колорит, 2004. 125 с. : іл.
4. Білецька В. Ю. Вишиті кожухи в Богодухівській окрузі на Харкіщині. Науковий збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії української культури. Ч. VII. Етнологічно-краєзнавча секція. Вип. 1 / за ред. О. В. Ветухова. Харків : Державне видавництво України, 1927. С. 63–70, іл. на вклейці.
5. Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція й орнаментація. Матеріали до етнології й антропології / Етнографічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Т. XXI–XXII. Ч. 1. Збірник праць, присвячений пам’яті В. Гнатюка / [упорядкував Ф. Колесса]. Львів : З друкарні Наукового товариства імені Шевченка, 1929. С. 43–109.
6. Верхній Салтів: Геній місця. Веснянки. Русальні пісні. Жниварські пісні. Весілля на Слобожанщині. Фразеологія у повсякденній мовній практиці мешканців села Верхній Салтів. Кухня Слобожанщини / матеріал зібрано і підготовлено до публікації співробітниками Історико-археологічного музею-заповідника А. Бражником, С. Бражник, Н. Бражник, Т. Громовою. Харків : Розмножувально-копіювальний сектор Академії цивільного захисту України, 2005. 112 с.
7. Иванов В. В. Современная деревня в Харьковской губернии. Харьковский сборник : литературно-научное приложение к «Харьковскому календарю» на 1893 год. Вып. 7 / издание Харьковского губернского статистического комитета [под ред. члена-секретаря комитета В. В. Иванова]. Харьков : Типография губернского правления, 1893. С. 1–28.
8. Коваль О. В., Коваль Т. П. Вбрання українців Слобожанщини ХХ століття: за матеріалами народного художнього фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості / за заг. редакцією В. А. Сушко. Харків : Тім Пабліш Груп, 2017. 100 с.; іл.
9. Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості. Село Прелесне Слов’янського району Донецької області / автор-упорядник І. Тішина. 24 с.
10. Обласна виставка сучасного одягу та аксесуарів в етнічному стилі «Динаміка традицій». КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва». 02.02.2018. URL : http://www.cultura.kh.ua/uk/news/5708-oblasna-vistavka-suchasnogo-odjagu-ta-aksesuariv-v-etnichnomu-stili-dinamika-traditsiyi.
11. Парад вишиванок сьогодні пройшов у Харкові – 17 травня 2018 року. UA. Перший. URL : https://www.youtube.com/watch?v=tuANeTEFkuQ//.
12. Рецепт козинского блюда «чикулай» URL : https://www.facebook.com/sebastian.pereiro.35977/videos/1678702049261825.
13. Старинная одежда и принадлежности домашнего быта слобожан. Харьковский сборник: литературно-научное приложение к «Харьковскому календарю» на 1887 г. Вып. 1 / под ред. П. С. Ефименко. Харьков : издание Харьковского губернского статистического комитета, 1887. С. 171–181.
14. Сушко В. Уплыў беларускага адзення на ўкраінскі традыцыйны жаночы касцюм. Традиционный белорусский костюм в европейском культурном пространстве : материалы Междунар. науч. форума, Минск, 19–20 окт. 2017 г. / Национальная академия наук Беларуси [др.]; сост.: П. А. Богдан, М. Н. Винникова, Ф. П. Лысенко. Минск : Беларуская навука, 2017. С. 222–226.
15. Традиційна народна культура Дворічанського району Харківської області / упоряд. М. Семенова. Харків : Регіон-інформ, 2001. 160 с.