Народно-сценічний танець Прикарпатського регіону як фольклорна основа сучасного хореографічного мистецтва

Автор

Куртєва Карина

аспірантка Харківської державної академії культури (Харків, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8434-764X

Народно-сценічний танець Прикарпатського регіону як фольклорна основа сучасного хореографічного мистецтва

Анотація

У статті проаналізовано історію розвитку та популяризації народно-сценічного танцю Прикарпаття. Вивчення народного мистецтва загалом і народного танцю зокрема в умовах повномасштабного російського вторгнення на територію України стає актуальним як ніколи, адже «ідентичність нації – її цивілізаційний бренд, соціокультурна ніша країни, визначальна засада зовнішньої та внутрішньої політики держави» [8, с. 4]. Народний танець – це культурний код нації. Він, будучи частиною театрального мистецтва, здатний піднімати в глядача патріотичний дух, виховувати почуття гордості за свою націю та свою культуру.

Нематеріальна культурна спадщина, зокрема народний танець як національний культурний продукт, має відповідати запитам сучасності. Однією із сучасних форм танцювального мистецтва є хореографічна шоу-вистава. Лексема «шоу» свідчить про масовість продукту, його розважальний характер. Окрім цього, y шоу використовують найновітніші цифрові технології, софт-забезпечення, лазерно-художні та музичні інфразвукові техніки. Шоу – це своєрідний синтез різних жанрів та видів мистецтва.

Міфо-денс-опера  Василя Вовкуна «Оле (Олекса Довбуш)» у виконанні Національного академічного гуцульського ансамблю пісні й танцю «Гуцулія» як сучасна форма популяризації традиційної гуцульської танцювальної культури та як культурний національний продукт відповідає всім вимогам шоу. Вистава поєднала в собі різні жанри та види мистецтва. У ній гармонійно переплетені драма, танець, пісня. Таке незвичне поєднання підвищило інтерес споживача культурного продукту до драматичної дії вистави та додало їй популярності. Декорації, костюми, світлове забезпечення відповідають запитам сучасності. Хореоавтор на основі автентичного гуцульського фольклору створив сучасні танці та хореографічні композиції. Народно-сценічні танці органічно поєднуються із сучасною хорео­графією, вони насичені складною технікою та складним хореографічним текстом, що демонструє майстерність автора та артистів балету.

На основі аналізу особливостей сценізації народного танцю нами сформульовано та охарактеризовано основні критерії, які повинні забезпечити актуальність сучасного хореографічного твору.

Ключові слова

українська культура, культурний код, хореографічне мистецтво, народний танець, танцювальне шоу, сучасний балет, шоу-вистава, стилізація, національний культурний продукт.

Джерела та література

1. Бойко О. Контамінація як прояв еклектичності в сучасній стилізації народно-сценічного танцю. Вісник
   КНУКіМ. Серія: «Мистецтвознавство». Київ, 2017. № 39. С. 106–111.
2. Гайдукевич К. Видовище та видовищність в сучасній українській культурі. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2019. Вип. 33. С. 110–116.
3. Грек В. А. Інтерпретація народного танцю засобами сучасної хореографії. Актуальні питання культурології : альманах наукового товариства «Афіна» / Рівнененський державний гуманітарний університет. Рівне, 2017. Вип. 17. С. 166–171.
4. Кириченко А. О. Шоу як феномен масової культури. Питання культурології. Київ, 2021. № 38. С. 109–119.
5. Кісін В. Як видовища породили режисуру. Режисура як мистецтво та професія. Київ : НО Центр «АЕЛС-технологія», 1998. Кн. 1. 102 с.
6. Мостова І. С., Островська К., Брагіна Т. Хореографічна інтерпретація драми «Довбуш» як засіб збереження танцювальної культури Прикарпаття. Актуальнi питання гуманiтарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2021. Вип. 44. Т. 2. С. 60–65. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/44-2-10
7. Погребняк М. М. Танець «модерн» у художній культурі XX ст.: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 26.00.01 / Київський національний університет культури і мистецтв. Київ, 2009. 19 с.
8. Степико М. Т. Українська ідентичність: феномен і засади формування : монографія. Київ : НІСД, 2011. 336 с.