Теоретичні та прикладні аспекти воєнної антропології

Автор

Бех Микола

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4186-1339

Теоретичні та прикладні аспекти воєнної антропології 

Анотація

Стаття присвячена теоретичним і прикладним аспектам воєнної антропології та її становленню як окремої нау­кової дисципліни наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. У західноєвропейських та американських антропологічних дослідженнях науковці часто нарікають, що мало приділено уваги саме військовій тематиці. Основною причиною ігнорування мілітарних проблем академічною наукою в країнах західної демократії є побоювання дослідників, що їх запідозрять у співпраці з державними органами безпеки, оскільки це подекуди суперечить етичним нормам, до прикладу, кодексу Американської асоціації антропологів (далі – ААА). Проте після подій 2001 року (терористичний акт у м. Нью-Йорку) питання про співпрацю антропологів та державних органів влади набуло актуальності. Ці події чітко продемонстрували, що існуючий етичний кодекс ААА є недостатнім у ситуації, коли антропологія досить важлива для національної безпеки держави, а значна спільнота «практикуючих антропологів» може зіткнутися з дилемами щодо порушення етичних принципів. Наприкінці 2000-х років у ході постійних наукових дискусій про роль антропо­логічних методів у сучасних війнах та особливості співпраці антропологів з військовослужбовцями відбувається становлення воєнної антропології як окремої дисципліни.

Мілітаризм нині є невід’ємною частиною глобального суспільства, особливо він притаманний сучасній Україні, яка протягом останніх десяти років змушена боронити свою територію від агресії з боку російської федерації. Мілітарна культура властива як постійно діючим арміям і воєнізованим формуванням, так і всьому українському соціуму, адже на сьогодні ключовим завданням для держави є військова ефективність. Так чи інакше українці постійно змушені думати про війну, навіть тоді, коли перебувають у відносній безпеці (зокрема за кордоном). Тому ґрунтовне дослідження мілітарних культурно-історичних традицій українців та сучасного їх побутування є одним із пріоритетних напрямів для сучасної етнологічної науки. Аналіз різних підходів до вивчення мілітарної культури, теоретичних та прикладних аспектів, що розробляються у світовій гуманітаристиці, є критично необхідним для сучасних етнологічних досліджень.

Ключові слова

воєнна антропологія, антропологічна агресія, антропологічний захист, етнографічні методи дослідження, армія.

Джерела та література

1. Гібридна війна: in verbo et in praxi : монографія / Донецький національний університет імені Василя Стуса / під заг. ред. проф. Р. О. Додонова. – Вінниця : Нілан ЛТД, 2017. 412 с.
2. Карпюк Ю. Я. Аксіологічні та антропологічні чинники військового конфлікту в Україні. Теорія і практика сучасної психології. Збірник наукових праць / за ред. Зарицької В. В. Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2018. Вип. 2. С. 231–240.
3. Borneman J. American anthropology as foreign policy. American anthropologist. 1995. Vol. 97. N 4. P. 663–672. DOI: https://doi.org/10.1525/aa.1995.97.4.02a00080.
4. Boroch R. Analytical Futurology as a Tool for Strategic Planning in Social War Games. Security Dimensions. 2017. N 24. Р. 62–75.
5. Boroch R., Korzeniowska-Bihun A. Preface FACE. Wiedza Obronna. 2021. Vol. 274. N 1. Р. 5–6.
6. Boroch R. Military anthropology – specialisation frame. Wiedza Obronna. 2021. Vol. 274. N 1. Р. 63–73.
7. Evans Andrew David (Eds.). Anthropology at War World War I and the Science of Race in Germany. University of Chicago Press, 2010. Р. 312.
8. Gusterson H. Anthropology and Militarism. Annual Review of Anthropology. 2007. Vol. 36. Р. 155–175. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.anthro.36.081406.094302.
9. Korzeniowska-Bihun A., Boroch R. Ukrainian Theatrical Projects as an Example of Anthropological Defense in Terms of Anthropology as Contemporary Social Warfare. Security Dimensions. 2017. Vol. 24. Р. 122–136.
10. Lucas George R. Anthropologists in arms: the ethics of military anthropology. Altamira Press/Rowman & Littlefield, 2009. Р. 234.
11. Мoos F. Some thoughts on anthropological ethics and today’s conflicts. Anthropology News. 2005. Vol. 46. N 6. Р. 40–42. DOI: https://doi.org/10.1525/an.2005.46.6.40.
12. Simons A. War: Back to the future. Annual Review Anthropol. 1999. Vol. 28. Р. 73–108. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.anthro.28.1.73.
13. Starn O. Engineering internment: anthropologists and the war relocation authority. American Ethnologist. 1986. Vol. 13. N 4. Р. 700–720. DOI: https://doi.org/10.1525/ae.1986.13.4.02a00070.
14. Vivod M. Fields of research of military anthropology. Wiedza Obronna. 2021. Vol. 274. N 1. Р. 63–73.