Логосвіт Олександра Довженка в українському аудіовізуальному просторі

Автор

Мех Наталія

докторка філологічних наук, професорка, завідувачка відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-5846-505X

 Логосвіт Олександра Довженка
в українському аудіовізуальному просторі

Анотація

Стаття є спробою осмислення логосвіту Олександра Петровича Довженка. Про нього написано дуже багато. І це не дивно, адже О. Довженко є знаковою постаттю українського культурного простору, відомий далеко за межами нашої країни, визнаний у світі кінорежисер і письменник. 10 вересня цього року минуло 130 років від дня його народження.

Будь-яка мисляча людина з часом починає виходити на вічні питання. Ці питання в Олександра Довженка, безсумнівно, виникали. Ба більше, фактично вся його багатогранна творчість, його логосвіт як зосередження у свідомості абстрактних понять духовної сфери пронизані саме цими вічними питаннями.

У розвідці розглянуто, як у легендарній та оспіваній багатьма «Землі» О. Довженко ставить собі та глядачеві питання, на яке кожен має дати відповідь… Від того, яку відповідь ми дамо, і буде залежати подальше наше світобачення, діяльність та, зрештою, життя загалом.

У дослідженні закцентовано увагу на ставленні Олександра Петровича до людей, до навколишнього середовища, до життя загалом. Про це можемо дізнатися з автобіографічної повісті «Зачарована Десна», написану вже знач­но пізніше (1956), коли Довженко був на чужині та мріяв про повернення в рідну Україну, у дороге серцю село на Чернігівщині, де пройшли його дитячі роки, де він мав таку науку про вічні цінності, яка й вилилась згодом на папір осанною рідному чернігівському краю та простим селянам, людям праці, носіям традиційних цінностей, що поважають та плекають рідну культуру й славетну історію.

Олександр Довженко мав козацьке коріння, не покріпачене, вільне. Був вояком Армії УНР, а згодом активним учасником творчого осередку Одеської кінофабрики; прагнув створити власне творче об’єднання, що не корелювало з баченнями центральної влади, яка воліла знищити будь-які прояви й натяки на національну самобутність та незалежність. О. Довженко був і лишається одним із найяскравіших представників українства не лише того часового зрізу, коли жив і творив. Він своєю творчістю продовжує впливати на прийдешні покоління талановитих митців.

Українську ідентичність, це українське зерно, яке, попри страждання, ніс своєю творчістю режисер-мислитель, його філософські посили, підтекст його творів, глибинні сенси та актуальні для мислячої людини питання, його ціннісні орієнтири, що їх майстер транслював майбутнім поколінням, усе це немарно… Заколосилася нива майбутньої вільної і незалежної України, яка стала духовним прикладом незламності, волелюбності та духовної величі для всього світу.

Ключові слова

кіноповість, український кінопростір, аудіовізуальний простір, ціннісні орієнтири, кінотекст, кінооповідь.

Джерела та література

1. Довженко О. П. Зачарована Десна: щоденник, кіноповість, оповідання. Харків : Фоліо, 2017. 601 с.
2. Мех Н. О. Етос українського народу: ціннісні домінанти українського культурного простору. Київ, 2022. 187 с.
3. Олександр Довженко. Документи і матеріали спецслужб : зб. архів. док. : у 2 т. / передм., упоряд., комент., прим. Р. Росляк; вступ. ст. С. В. Тримбач, Р. В. Росляк. Київ : Ліра-К, 2021. Т. 1. 1919–1940 рр. 750 с.