Біля витоків міжнародного наукового співробітництва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського: роль поета-академіка Максима Рильського

Автор

Вахніна Лариса

кандидатка філологічних наук, завідувачка відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1030-7140

Біля витоків міжнародного наукового співробітництва
Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського: роль поета-академіка Максима Рильського

Анотація

Стаття присвячена розгляду історії міжнародних наукових зв’язків Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ), становленню та розвитку яких своїм особистим внеском та організаційною діяльністю сприяв його директор М. Рильський. Цьому допомагали як творчі, так і наукові відрядження до Болгарії, Югославії, Польщі та Франції. Особлива увага приділена його науково-організаційній діяльності як голови Українського комітету славістів, що дало змогу вийти на новий рівень міжакадемічної взаємодії. Наукове співробітництво з відомими зарубіжними інститутами, яке почалося у складні часи тоталітаризму, саме завдяки таланту М. Рильського, його відкритості та європейськості стало основою для майбутніх досліджень. Важливо, що М. Рильський умів налагоджувати не тільки особисті знайомства із зарубіжними вченими й культурними діячами Європи, а передусім дбав про наукове співробітництво між академічними установами та університетськими центрами. Окремо розглядаються контакти М. Рильського з німецькою славісткою, україністкою та перекладачкою Анною-Галею Горбач. Славістичні дослідження увійшли до сфери фольклористики та мистецтвознавства. У статті зроблено акцент на створенні в ІМФЕ групи слов’янського фольклору, яка згодом стала відділом слов’янської фольклористики, що його очолила кандидатка філологічних наук В. Юзвенко. В Інституті на початку 1960-х років починають виконуватися дисертаційні роботи, присвячені українсько-польським, українсько-болгарським, українсько-чехословацьким фольклористичним зв’язкам (В. Юзвенко, Н. Шумада, М. Гайдай). Спільні експедиції з вивчення болгар Півдня України були підтримані поетом-академіком. Увагу також приділено архівним матеріалам М. Рильського і співробітників ІМФЕ В. Юзвенко та В. Бобкової. В Інституті сформувався цілий ряд нових наукових напрямів, які важливі й сьогодні. У відділі української та зарубіжної фольклористики з ініціативи колишньої директорки, академіка Г. Скрипник створено меморіальну кімнату пам’яті М. Рильського, де зберігаються його автографи на книжках, робочий стіл та піаніно [2]. Слід також зауважити, що Інститут не тільки носить його ім’я, але й пам’ятає про започатковані ним справи та продовжує їх.

Ключові слова

М. Рильський, міжнародне наукове співпробітництво, славістика, фольклористика, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.

Джерела та література

1. Булаховська Ю. Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження). Слов’янський світ. 2010. Вип. 8. С. 205–209.
2. Вахніна Л. До ювілею Максима Рильського. Мистецтво та освіта. 2020. № 1 (95). С. 61–62.
3. Головатюк В. Максим Рильський і Вікторія Юзвенко: з історії наукової співпраці. Мова і культура. 2023. Вип. 53. С. 53–59.
4. Захаржевська В. Символ троянди у художньому світі слов’ян ХХ століття. Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. 2010. Вип. 12. С. 246–253.
5. Максим Рильський у спогадах, працях та портретах (до 125-річчя від дня народження) : альбом / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2019.
6. Рильський М., Сухобрус Г., Юзвенко В., Захаржевська В. Українські думи і героїчний епос слов’янських народів (Софія, вересень 1963 р.) Київ : Академія наук Української РСР, 1963. 28 с.
7. Наулко В. Незабутній Рильський. Слов’янський світ. 2011. Вип. 9. С. 4–6.
8. Руда Т. Грані великого таланту: Максим Рильський – поет, перекладач, учений : монографія / голов. ред. Г. Скрипник. Київ, 2017. 144 с.
9. Руда Т. Болгарія в біографії і творчості Максима Рильського. Слов’янський світ. Київ, 2010. Вип. 10. С. 147–161.
10. Руда Т. Максим Рильський і сербська культура. Слов’янський світ. Київ, 2019. Вип. 18. С. 208–219.
11. Юзвенко В. Про М. Т. Рильського – людину, вихователя. Народна творчість та етнографія. 1966. № 2. С. 17–21.