Максим Рильський як композитор: музична стилістика фортепіанних імпровізацій

Автор

Шеремета Ірина

молодша наукова співробітниця відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8484-2026

Максим Рильський як композитор:
музична стилістика фортепіанних імпровізацій

Анотація

У статті проаналізовано дві фортепіанні імпровізації українського поета Максима Рильського. Він любив творчі музичні експерименти, проте не нотував їх. Наприкінці 1940-х років деякі з них записав на магнітофонну плівку фахівець з електричного звукозапису Полікарп Барановський. Ці записи зберігаються у Відділі архівних наукових фондів, рукописів та фонозаписів ІМФЕ. Серед них – фортепіанні імпровізації, мелодекламації та акомпанементи до народних пісень. У середині 1980-х років К. Луганська й Б. Фільц опублікували кілька статей, присвячених таланту М. Рильського як імпровізатора, характеристикам звукозаписів музичних композицій та постаті звукооператора П. Барановського. Б. Фільц також здійснила нотне розшифрування двох із цих фонозаписів, що стало основою пропонованої розвідки.

Першу фортепіанну імпровізацію було надруковано 1985 року. Це мелодекламація, створена М. Рильським до власного вірша «Пушкіну». Форма твору – наскрізна. Кожна структурна побудова має чітке композиційне значення. Розвинена піаністична фактура, а також гнучка агогіка асоціюються з творчістю композиторів-романтиків, передусім Ф. Шопена. Прикінцевий апофеозний акордовий рух інтонаційно пов’язаний з українською пісенною традицією. Схвильований характер виконання відповідає емоційному стану читця, а музика тонко передає змістові нюанси поетичного тексту.

Друга фортепіанна імпровізація М. Рильського опублікована 2011 року. Твір ліро-епічного характеру, близький до жанру рапсодії, побудований на варіаційному розвитку. У музиці панує українська стихія. Дух кобзарства передано через відголоски народного виконавства: мелізматичну орнаментику, інструментальні пасажі, арпеджовані акорди, гнучку метроритміку, ладо-гармонічні особливості, загальну експресивну манеру виконання.

У цих творах яскраво проявився властивий М. Рильському інструментальний тип композиторського мислення. У межах класико-романтичної традиції він творчо використовував стилістику улюблених композиторів – Л. Бетховена, М. Лисенка, Ф. Шопена, П. Чайковського. Вивчення музичної діяльності М. Рильського допоможе глибше розкрити його поетичну творчість. Варто розшифрувати й опублікувати інші музичні імпровізації видатного поета, адже вони є невід’ємною частиною культурно-мистецького життя України ХХ ст.

Ключові слова

М. Рильський, фортепіанна імпровізація, музична стилістика, засоби музичної виразності, цілісний музичний аналіз.

Джерела та література

1. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Ф. 14-10.
2. Глущенко Ю. Імпровізація. Українська музична енциклопедія. Київ : Видавництво ІМФЕ, 2008. Т. 2. С. 205–207.
3. Гордійчук М. Рильський і музика. На музичних дорогах: статті та рецензії. Київ : Музична Україна, 1973. С. 116–122.
4. Луганская К. Звукозаписи Пушкинианы М. Рыльского в авторской интерпретации. А. С. Пушкин и проблемы мировой культуры : сб. науч. трудов. Киев : Логос, 1999. Вып. 1. Т. 2.
5. Луганська К. Звукозаписи М. Т. Рильського. Народна творчість та етнографія. 1985. № 4. С. 51–56.
6. Луганська К., Фільц Б. Володар творчої миті… (До 90-річчя від дня народження М. Рильського). Музика. 1985. № 3. С. 29–30.
7. [Рильський М.] «Пушкіну» (Перший варіант) / імпровізацію М. Рильського розшифрувала Б. Фільц. Музика. 1985. № 3. С. 17.
8. [Рильський М.] Імпровізація Максима Рильського / розшифрування та редакція Б. Фільц. Слов’янський світ. Київ : Видавництво ІМФЕ, 2011. Вип. 9. С. 193–195.
9. Сікорська І. Максим Рильський і музика: аспекти дослідження проблеми. Мистецтво та освіта. 2021. № 3. С. 59–62. DOI : https://doi.org/10.32405/2308-8885-2021-3(110)-59-62(110)-59-62.
10. Сікорська І. Рильський Максим Тадейович. Українська музична енциклопедія. Київ : Видавництво ІМФЕ, 2023. Т. 6. С. 97–109.
11. Фільц Б. Максим Рильський в історії української музичної культури. Слов’янський світ. Київ : Видавництво ІМФЕ, 2011. Вип. 9. С. 174–192.