Автор
Карацуба Мирослава
кандидатка філологічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4836-9264
Родини Рильських і Булаховських:
зі спогадів про творчі контакти за часів Другої світової та повоєнної доби
Анотація
У статті наведено спогади представників родини академіка-лінгвіста Леоніда Булаховського: його дружини – Тетяни Булаховської (кандидатки філологічних наук, фахівчині з французької мови й літератури, оперної співачки) та доньки – Юлії Булаховської, докторки філологічних наук, полоністки, професорки, академікині Академії наук вищої школи – про спілкування з Максимом Рильським і його родиною в евакуації в Уфі (Башкирія, 1941–1942) та Києві (кінець 1943–1961). У фокусі уваги перебувають творчі зустрічі двох визначних науковців, яких об’єднували не лише спільна робота на широкій гуманітарній ниві – лінгвістика, фольклористика, літературознавство, проблеми перекладу, а й особисті дружні стосунки.
Перші епізоди спогадів торкаються подій початку Другої світової війни. З наступом фашистських військ на Україну значна частина академічних організацій була змушена евакуюватися до більш безпечних регіонів Радянського Союзу. Улітку 1941 року М. Рильський як директор Інституту народної творчості і мистецтва та Л. Булаховський, на той момент заступник директора Інституту мови і літератури АН УРСР, евакуювалися до Башкирії, де продовжили виконувати свої обов’язки як співробітники академічних установ. Творчі контакти науковців стартують з уфимського періоду.
Запропоновані спогади стосуються також творчих проєктів, над якими працювали науковці, насамперед над укладанням російсько-українського словника, а також перекладів М. Рильським творів французьких, польських та інших європейських авторів. Торкаються вони і подій повоєнних, зокрема участі науковців у конгресах славістів та важливих міжнародних наукових конференціях.
Окремо розглядаються наукові здобутки видатних учених на фольклористичній ниві, йдеться про передмову Л. Булаховського до видань «Сербські народні пісні» і «Сербська народна поезія», а також про переклади М. Рильського з народної поезії сербів.
Окрема увага концентрується на літературознавчій розвідці Л. Булаховського, присвяченій М. Рильському, – «Рильський – поет-патріот».
Ключові слова
Максим Рильський, Леонід Булаховський, Юлія Булаховська, науковці в евакуації, уфимський період, творчі контакти.
Джерела та література
- Булаховська Ю. Вибрані твори. Київ : Видавець Вадим Карпенко, 2009. 335 с.
- Булаховська Ю. Декілька спогадів про Максима Рильського. Слово і час. Київ, 2006. № 3. С. 8–28.
- Булаховська Ю. Л. Дещо із спогадів про Максима Рильського. Слов’янський світ. Київ, 2011. Вип. 9. С. 214–222.
- Булаховська Ю. Із спогадів про М. Т. Рильського. Київська старовина. Київ, 2006. С. 172–175.
- Булаховський Л. А. Максим Рильський – поет-патріот. Булаховський Л. А. Вибрані праці в п’яти томах. Київ : Наукова думка, 1977. Т. 2. С. 594–600.
- Булаховський Л. А. Сербський народний епос. Сербська народна поезія. Київ : ДВХЛ, 1955. C. 17–25.
- Булаховський Л. Сербський народний епос. Сербські епічні пісні. Київ : Держлітвидав України, 1946. С. 3–15.
- Кульчицький С. В., Павленко Ю., Руда С. П., Храмов Ю. О. Історія Національної академії наук України, 1918–1998. Київ: Фенікс, 2000. 528 с.
- Міцкевич А. Пан Тадеуш, або Останній наїзд на Литві / переклад з польської М. Рильського. Харків : Фоліо, 2023. 352 с.
- Рильський М. Зібрання творів. У двадцяти томах / редкол.: Л. М. Новиченко [та ін.] Київ : Наукова думка, 1988. Т. 18 : Публіцистика, 1953–1964 / ред. С. Д. Зубков. 758 с.
- Ростан Е. Сірано де Бержерак / пер. М. Рильського. Strelbytskyy Multimedia Publishing, 2020. 350 с.
- Руда Т. Максим Рильський і Леонід Булаховський: творчі контакти. Народна творчість та етнологія. Київ, 2020. № 2 (384). С. 21–27. DOI : https://doi.org/10.15407/nte2020.02.021.

The texts are available under the terms of the Creative Commonsinternational license