І знову «танцюючі чоловічки»: вишивка чи ні?

Автор

Балушок Василь

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1362-8270

І знову «танцюючі чоловічки»: вишивка чи ні?

Анотація

У контексті ґенези вишивки на одязі українців робиться спроба аналізу зовнішності «чоловічків, що танцюють» з відомого Мартинівського скарбу VII ст., особливо декору на їхньому одязі. Розгляд цих срібних фігурок, а також статуетки так званого «охоронця свічки» (підсвічника) з Полтавщини, із залученням порівняльного матеріалу, підтверджує зображення на них побутових деталей. Тобто ймовірність прикрашання вишитим декором одягу цих, як вважається, слов’янських (із центром на Наддніпрянщині) фігурок малої металопластики – висока. Ймовірність цього зростає, коли їх розглядати в контексті малої пластики та інших зображень («Диптих Берберіні», візантійські мозаїки, мініатюри та ін.), які походять із цілого Європейського регіону та прилеглих територій Азії. Названі зображення пов’язані з особливим комплексом уявлень і традицій «звіробійства» (включно з гладіаторськими боями) народів цього простору, а тому поширені в різних варіантах. І гіпотеза О. Щеглової про відображення у фігурках мартинівського типу біблійного мотиву «Даниїл з левами» узгоджується з комплексом традицій та уявлень «звіробійства». При цьому зовнішність, у тому числі одяг, «мартинівських танцюристів», гадаємо, передає не лише запозичені, а й аборигенні риси, включно з вишивкою. Враховуючи існування традиції вишивання одягу на території України у сарматів І ст. н. е. і гунів середини V ст., можемо гіпотетично вважати декор на вбранні мартинівських фігурок VII ст. та «охоронця свічки» VII–VIII ст. продовженням цього ланцюжка, котрий, таким чином, веде до вишивки на одязі Київської Русі (Чорна Могила в Чернігові, могильник Шестовиця Х ст.).

Ключові слова

«мартинівські чоловічки», вишивка, декор, мала пластика, одяг.

Джерела та література

1. Балушок В. Обряди ініціацій українців та давніх слов’ян. Львів ; Нью-Йорк : Вид. М. П. Коць, 1998. 215 с.
2. Балушок В. Етногенез українців. Україна. Нариси історії. [1] Шлях з первісності у цивілізацію. Українські шати середньовіччя/ відп. ред. В. Смолій. Київ : Академперіодика, 2023. С. 577–623.
3. Бубенок О. Б. Анти: слов’яни чи іранці? Східний світ. 2005. № 2. С. 9–33.
4. Ковпаненко Г. Т. Сарматское погребение Iвека н. э. на Южном Буге. Киев : Наукова думка, 1986. 152 с.
5. Ляска В. Правда і вигадки про українські вишиванки. Оксана Косміна про історію вишиваного одягу. ZAXID.NET. 16 жовтня 2020. URL: https://zaxid.net/pravda_i_vigadki_pro_ukrayinski_vishivanki_n1509141 (дата звернення: 30.09.2021).
6. Панченко М. В. Кочевническое облачение в художественном литье средневековья. Восточноевропейский археологический журнал. 2000. № 6 (7). Ноябрь–декабрь. URL: http://archaeology.kiev.ua/journal/061100/panchenko.htm (дата звернення: 12.11.2021).
7. Приходнюк О. М. Степове населення України та східні слов’яни (друга половина І тис. н. е.). Київ ; Чернівці : Прут; 2001. 285 с.
8. Приходнюк О. М. Мартинівський скарб. Енциклопедія історії України/ редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. Київ : Наукова думка, 2009. Т. 6. С. 531.
9. Рыбаков Б. А. Ремесло древней Руси. Москва : Издательство АН СССР, 1948. 802 с.
10. Скиба А. Зооморфнi мотиви слов’янськоï металопластики VII столiтя. Студії мистецтвознавчі. 2012. № 4. С. 58–77.
11. Сухобоков О. До витоків історії ранніх контактів тюркського та слов’янського етносів на Лівобережній Україні. Східний світ. 2003. № 1. С. 85–93.
12. Топоров В. Н. О космологических источниках раннеисторических описаний. Труды по знаковым системам. Тарту: Ученые записки Тартуского гос. университета (вып. 308). 1973. Т. VI. С. 106–150.
13. Щеглова О. А. Тайна «пляшущих человечков» и «следы невиданных зверей». Антропо- и зооморфные изображения в раннеславянской металлопластике. Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. Материалы Международной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Г. Ф. Корзухиной (Санкт-Петербург, 10–16 апреля 2006). Санкт-Петербург: Нестор-История, 2010, C. 146–171.
14. Яценко С. Я. Костюм древней Евразии (ираноязычные народы). Москва: Восточная литература РАН, 2006. 664 c.
15. AkhmedovI. Matrices from the Collection of K. I. Ol’shevski. The North Caucasian group of Early Medieval imprinted decorations. In: «To make a fairy’s whistle from a briar rose». Studies presented to Eszter Istvánovits on her sixtieth birthday. Nyíregyháza, 2018. Pp. 505–528.
16. Boas F. Primitive Art. Oslo, H. Aschehoug& Co.; Cambridge, Mass., Harvard University Press; [etc., etc.], 1927. 376 p., 15 pls.
17. Dindorf, Ludwig August. (ed.) Historici Graeci Minores. Lipsiae: In aedibus B.G. Teubneri, 1870. CI, 502 р.
18. Kroeber A.L. Decorative Symbolism of the Arapaho. In: American Antropologist. 1901. Vol. 3. April–June. Рр. 308–336. DOI : https://doi.org/10.1525/aa.1901.3.2.02a00090.
19. Schmauder M. Vielteilige Gürtelgarnituren des 6.–7. Jahrhunderts: Herkunft, Aufkommen und Trägerkreis. Die Awaren am Rand der byzantinischen Welt: Studien zu Diplomatie, Handel und Technologietransfer im Frühmittelalter. F. Daim (Hrsg.). Beitr. von J. Andrasi u. a. Innsbruck: Universitätsverlag Wagner, 2000. S. 15–44.
20. Wamers Е. Von Bären und Männern (Berserker, Bärenkämpfer und Bärenführer im frühen Mittelalter). Zeitschrift für Archäologie des Mittelalters. 2009. No. 37. S. 1–46.