Публікаційна діяльність молодих учених Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України: пошук нових ракурсів гуманітарних досліджень (1991–2020-і роки)

Автор

Бех Катерина

кандидатка історичних наук, учений секретар Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6779-623X

Публікаційна діяльність молодих учених Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України: пошук нових ракурсів гуманітарних досліджень (1991–2020-і роки)

Анотація

У статті здійснено комплексний історіографічний аналіз публікаційної діяльності молодих учених Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ, Інститут) як важливої складової розвитку сучасного гуманітарного знання. Дослідження побудовано на опрацюванні матеріалів фахового журналу «Народна творчість та етнологія» («НТЕ»), зокрема, публікацій у рубриці «Трибуна молодого дослідника», а також окремих монографічних і колективних видань, підготовлених молодими науковцями установи. Простежено динаміку тематичних пріоритетів, методологічних орієнтирів і жанрових форматів наукових текстів від межі ХХ–ХХІ ст. до сьогодення.

Особливу увагу приділено з’ясуванню співвідношення традиційних для інститутської наукової школи напрямів (дослідження родинної та календарної обрядовості, народної свідомості, матеріальної культури, декоративно-вжиткового мистецтва, історії фольклористики й етнології) з новими дослідницькими векторами, що актуалізувалися в умовах суспільних трансформацій. Виявлено розширення проблемного поля в бік вивчення ідентичності, міграційних процесів, міського повсякдення, культурної пам’яті, медіакультури, трансформації сімейної обрядовості та соціокультурних практик в умовах війни. Показано, що молоді дослідники активно інтегрують міждисциплінарні підходи, поєднуючи класичну джерельну базу (польові матеріали, архівні документи, публіцистику, статистичні дані) із сучасними методами аналізу.

У статті засвідчено, що публікаційна активність молодих учених є не лише індикатором інституційної динаміки, а й чинником оновлення наукової парадигми. Журнал «Народна творчість та етнологія» розглянуто як стабільну платформу професійної апробації, формування наукової ідентичності та забезпечення спадкоємності академічної традиції. Зроблено висновок, що діяльність молодих науковців ІМФЕ засвідчує поєднання тяглості наукової школи з відкритістю до нових тем і методологій, що відповідають сучасним викликам гуманітаристики.

Ключові слова

молоді науковці, публікаційна діяльність, рубрика «Трибуна молодого вченого» в журналі «Народна творчість та етнологія», етнологія, фольклористика, мистецтвознавство, традиційна культура, матеріальна культура, обрядовість, культурна ідентичність, соціокультурні трансформації, історія науки, міждисциплінарні дослідження, академічна школа.

Джерела та література

1. Автомонов О. Волонтерський рух українців у Великій Британії: соціокультурні аспекти. Народна творчість та етнологія. 2025. № 2. С. 92–102. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2025.02.092.
2. Бацвін А. Трансформація символічного простору міста Галича в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Народна творчість та етнологія. 2024. № 1. С. 88–96. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2024.01.088.
3. Бех К. Весільне печиво: традиційне обдарування та нові практики частування. Народна творчість та етнологія. 2016. № 5. С. 90–95.
4. Бех К. Міська весільна обрядовість українців: трансформації та тенденції сучасного розвитку (друга половина ХХ – початок ХХІ століття). Київ : Наукова думка, 2023. 160 с.
5. Бех М. В. Традиції і трансформації в етнокультурі та побуті села Бехи на Житомирщині кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. Київ : Наукова думка, 2018. 142 с.
6. Бех М. Традиційний одяг околичної шляхти Північно-Східної Житомирщини кінця ХІХ – початку ХХ століття (за матеріалами села Бехи Коростенського району Житомирської області). Народна творчість та етнологія. 2016. № 6. С. 68–76.
7. Василик С. Стрілецькі пісні на слова поетів «Молодої Музи». Народна творчість та етнографія. 2002. № 3. С. 89–95.
8. Васянович О. Метеорологічні прикмети в народному календарі українців Полісся. Народна творчість та етнографія. 2005. № 2. С. 86–91.
9. Веремеєнко Т. Р. Києво-Лаврська церковно-мистецька школа XVIII – початку XIX століття: історія, художня спрямованість, майстри. Київ : Наукова думка, 2024. 192 с.
10. Веремеєнко Т. Мистецькі й технічні засоби лаврських малюнків у XVIII столітті. Народна творчість та етнологія. 2021. № 1. С. 110–119.
11. Власюк О. Проблема українських етнічних територій у висвітленні С. Рудницького. Народна творчість та етнографія. 2004. № 5. С. 111–117.
12. Вовк О. Музична типологія зимових обрядових наспівів переселенців з лівого берега Кременчуцького водосховища. Народна творчість та етнографія. 2010. № 4. С. 84–88.
13. Волковічер Т. М. Вербальні тексти у народній вишивці кінця ХІХ – першої половини ХХ століття: ґенеза, семантика, прагматика. Київ : Наукова думка, 2019. 173 с.
14. Ганус Д. Магічні способи захисту життя дитини на території українсько-польського пограниччя: від народження до хрещення. Народна творчість та етнологія. 2016. № 4. С. 80–85.
15. Головко О. Історіографія проблем міжетнічної взаємодії на українсько-молдовському пограниччі. Народна творчість та етнологія. 2014. № 5. С. 60–68.
16. Головко О. Повсякденні страви з кукурудзяного борошна та круп у харчуванні українців Східноподільського Придністров’я кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Народна творчість та етнологія. 2024. № 3. С. 82–91. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2024.03.082.
17. Дєдуш О. Національна ідентичність крізь призму імагології. Народна творчість та етнологія. 2017. № 1. С. 68–72.
18. Довгань С. Господарські будівлі селянського двору на південному сході Поділля (с. Орлівка Теплицького р‑ну). Народна творчість та етнографія. 2009. № 2. С. 96–100.
19. Довгань С. Особливості художнього оздоблення в інтер’єрі традиційного житла Переяславщини наприкінці ХІХ – у середині ХХ століття (на основі експедиційних матеріалів). Народна творчість та етнографія. 2010. № 1. С. 129–131.
20. Єльчик О. Екранізація театральних вистав 1970–1980‑х років: передумови, тенденції становлення та розвитку. Народна творчість та етнологія. 2022. № 4. С. 82–88. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2022.04.082.
21. Жмуд Н. Етнічні стереотипи статевого виховання молоді. Народна творчість та етнографія. 2003. № 3. С. 78–82.
22. Журавльова А. Зміни в традиційній моделі природокористування українців Середньої Наддніпрянщини другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Народна творчість та етнологія. 2014. № 6. С. 60–66.
23. Іваннікова Л. Яків Новицький і вивчення фольклору Катеринославщини. Народна творчість та етнографія. 1994. № 4–5. С. 35–41.
24. Іванчишен В. Р. Каменотесний промисел Східного Поділля кінця XIX – початку XXI століття: побутовий та сакральний виміри. Київ : Наукова думка, 2017. 214 с.
25. Істоміна Г. В. Мистецтво народної кераміки Волині другої половини XIX – початку XX століть. Рівне : Волинські обереги, 2009. 232 с.
26. Кислюк А. Лисенкіана в дослідженнях Михайла Степаненка в її зв’язках із музикознавчою традицією та сучасними дослідженнями творчості митця. Народна творчість та етнологія. 2024. № 2. С. 87–94. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2024.02.087.
27. Кімакович І. Новітній український анекдот як виклик ХХІ століттю. Народна творчість та етнографія. 2005. № 6. С. 88–93.
28. Коваль-Фучило І. Українські народні думи: феномен пародіювання. Народна творчість та етнографія. 2007. № 6. С. 94–98.
29. Коломийчук О. Календарна обрядовість українців Бойківщини: осінньо-зимовий цикл (кінець ХІХ – 30‑ті рр. ХХ ст.). Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2022. 376 с.
30. Кочержук Д. Українська мистецька агенція «Територія‑А»: синтез українського фольклору та популярного музичного мистецтва в звукозаписі. Народна творчість та етнологія. 2024. № 3. С. 69–77. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2023.04.069.
31. Кузьменко Є. Сакральні споруди Краматорщини в умовах російської агресії 2022–2024 років: втрати і шляхи відновлення. Народна творчість та етнологія. 2024. № 2. С. 95–105. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2024.02.095.
32. Кульчинська Л. Смислоутворення в кінематографі: жанрові механізми. Київ : Наукова думка, 2016. 144 с.
33. Леньо Т. Весільна обрядовість бойків Закарпаття на початку ХХІ століття. Народна творчість та етнологія. 2015. № 4. С. 83–90.
34. Литвинчук Н. Особливості розвитку ковальського ремесла в містах і селах Сумщини (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.). Народна творчість та етнологія. 2012. № 6. С. 100–108.
35. Ліхньовська Л. Фольклорний театр: проблеми термінології. Народна творчість та етнографія. 2003. № 5–6. С. 93–96.
36. Маліков В. Залучення фольклорних джерел для вивчення наймитства в українській традиційній народній культурі в дослідженнях другої половини ХІХ – початку ХХІ століття. Народна творчість та етнографія. 2009. № 4–5. С. 111–118.
37. Маліков В. Уявлення про наймитування та наймитську долю в українських народних казках. Народна творчість та етнологія. 2011. № 6. С. 87–92.
38. Малютіна І. Шлюбний вибір та шлюбний договір як гендерна соціалізація молоді у звичаєвому праві. Народна творчість та етнографія. 2007. № 5. С. 68–75.
39. Масненко Н. Етнографічна діяльність музейних установ Східного Поділля в 1920–1930‑х роках (на прикладі музеїв у Вінниці та Могилеві-Подільському). Народна творчість та етнологія. 2025. № 4. С. 110–117. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2025.04.110.
40. Маховська С. Весільні традиції українсько-російського порубіжжя (за матеріалами польових досліджень сіл Луганської області). Народна творчість та етнологія. 2011. № 1. С. 99–105.
41. Маховська С. Л. «Ой з-за гори старостоньки…»: весільні традиції Слобожанщини кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Київ : Фоліант, 2014. 316 с.
42. Микитчук С. Розвиток етнографії в Наддніпрянській Україні наприкінці XIX – на початку XX століття (історіографічний аспект). Народна творчість та етнографія. 2009. № 4–5. С. 119–124.
43. Набок М. Штрихи до характеристики світогляду героїв українських народних дум. Народна творчість та етнографія. 2003. № 4. С. 95–101.
44. Насінник Ю. «Дневные записки» Якова Марковича як джерело до вивчення українського чоловічого одягу XVII–XVIII ст. Народна творчість та етнографія. 2005. № 6. С. 101–103.
45. Огієнко І. С. Дискурсивні слова турецького походження в текстах сучасних болгарських мас-медіа. Київ : Наукова думка, 2017. 255 с.
46. Олійник М. Український чоловічий одяг у побуті міської інтелігенції в другій половині ХІХ – першій половині ХХ століття. Народна творчість та етнологія. 2015. № 4. С. 67–76.
47. Онуфрійчук К. Історіографія вивчення міської весільної обрядовості в Україні (50–80‑ті роки ХХ століття). Народна творчість та етнологія. 2015. № 2. С. 93–103.
48. Остапенко О. Павло Чубинський: нариси біографії і наукової творчості. Народна творчість та етнографія. 2004. № 4. С. 91–97.
49. Павлюк О. Слобожанський коц: етимологічний контекст. Народна творчість та етнологія. 2025. № 1. С. 88–94. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2025.01.088.
50. Пасічник Л. Ювелірне мистецтво України ХХ–ХХІ століть. Київ : Наукова думка, 2017. 302 с.
51. Пилипак М. Українське весілля Східного Поділля середини ХХ – початку ХХІ століття. Київ ; Уфа, 2015. 210 с.
52. Піскун О. До проблеми етнонаціональної ідентифікації студентської молоді Слобожанщини (за результатами соціологічного дослідження). Народна творчість та етнологія. 2011. № 1. С. 93–98.
53. Полек (Момот) Т. Особливості ідентичності сільських мігрантів у пострадянській Україні. Народна творчість та етнологія. 2015. № 1. С. 70–75.
54. Проскурова С. Видатний дослідник чумацтва 20–30‑х років. Народна творчість та етнографія. 2000. № 1. С. 98–104.
55. Рубан О. Етнографічна комісія Академії наук України. Народна творчість та етнографія. 1994. № 4. С. 126–132.
56. Сауляк Б. М. Розвиток деревообробних ремесел Східного Поділля кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Київ : Наукова думка, 2018. 214 с.
57. Сауляк Б. Трансформація традиційних засобів пересування подолян наприкінці ХІХ – упродовж ХХ століття. Народна творчість та етнологія. 2014. № 3. С. 85–93.
58. Сіренко С. До питання класифікації рибальських знарядь. Народна творчість та етнологія. 2011. № 1. С. 106–117.
59. Скрипник Г. А. Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України – 85 років. Народна творчість та етнографія. 2006. № 5. С. 4–13.
60. Соболева О. В. Весілля кримських татар: традиційні форми та трансформації. Біла Церква, 2015. 360 с.
61. Стішов В. Еміграція з України до Німеччини в умовах російсько-української війни. Народна творчість та етнологія. 2024. № 1. С. 65–74. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2024.01.065.
62. Стішова Н. Календарна обрядовість та фольклор українців Підляшшя. Народна творчість та етнографія. 1999. № 2–3. С. 117–123.
63. Супрун-Живодрова А. Жанрово-стилістичні особливості українського ігрового кінематографа періоду незалежності. Народна творчість та етнологія. 2024. № 1. С. 75–87. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2024.01.075.
64. Творун С. Весняні аграрні звичаї та обряди українців Поділля. Народна творчість та етнографія. 1991. № 3. С. 29–34.
65. Товкайло Я. Пастуші інструменти Волині та Полісся: системно-етнофонічний аспект. Народна творчість та етнологія. 2021. № 1. С. 120–131.
66. Турейський І. Дитяче народне вбрання українців у художньо-етнографічній спадщині Юрія Павловича. Народна творчість та етнологія. 2023. № 3. С. 94–104. DOI : https://doi.org/10.15407/nte2023.03.094.
67. Турейський І. Одяг як інструмент соціалізації дитини в українській традиційній культурі кінця ХІХ – початку ХХ століття. Народна творчість та етнологія. 2022. № 3. С. 102–110. DOI : https://doi.org/10.15407/nte2022.03.102.
68. Федорович Н. Чумацький шлях в українських легендах та поезії. Народна творчість та етнографія. 2001. № 5–6. С. 91–94.
69. Філатова А. Пісенна лірика села Семигір’я Світловодського району Кіровоградської області. Народна творчість та етнографія. 2010. № 4. С. 89–98.
70. Халюк Л. Акція «Вісла» 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика. Народна творчість та етнологія. 2018. № 3. С. 71–78.
71. Халюк Л. М. Усні народні оповідання українців-переселенців Лемківщини, Холмщини, Підляшшя та Надсяння: жанрово-тематична специфіка, художні особливості. Київ, 2013. 202 с.
72. Чаплик К. М. Екзистенція лемківських переселенців в умовах сучасної України. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. 240 с.
73. Чибирак С. Фольклорно-етнографічні матеріали на сторінках журналу «Основа». Народна творчість та етнографія. 2009. № 4–5. С. 125–128.
74. Шалак О. Пісенні скарби подільського фольклориста. (Зібрання українських народних пісень Андрія Димінського). Народна творчість та етнографія. 1994. № 5–6. С. 31–35.
75. Шалак О. Подвиг збирача українського фольклору. (Маловідомі сторінки життєпису видатного збирача народної поетичної творчості Андрія Димінського). Народна творчість та етнографія. 1994. № 4. С. 63–74.
76. Шевчук Т. М., Ставицька Я. В. Українська усна снотлумачна традиція початку ХХ століття (розвідки і тексти). Київ : Дуліби, 2017. 224 с.
77. Шевчук О. В., Студенець Н. В. Ювілейна конференція Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Народна творчість та етнологія. 2011. № 6. С. 7–12.
78. Щибря В. Особливості верхнього одягу населення Правобережної Наддніпрянщини (кінець ХІХ – перша половина ХХ століття). Народна творчість та етнологія. 2016. № 3. С. 90–95.
79. Юзефчик О. З історії Кабінету музичної етнографії ВУАН. Народна творчість та етнографія. 1999. № 5–6. С. 116–125.
80. Юр М. Типологія весільних скринь, декорованих розписом. Народна творчість та етнографія. 1998. № 1. С. 68–74.
81. Яринчина О. Мотиви й образи рекрутських і солдатських пісень в українських народних баладах. Народна творчість та етнологія. 2014. № 6. С. 55–59.
82. Ярова А. Місце традиційного житла в сучасному світі. Народна творчість та етнологія. 2018. № 4. С. 75–80. DOI : https://doi.org/10.15407/nte2018.04.075.
83. Ярова А. В. Традиційне житло Чернігівщини кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. Київ : Наукова думка, 2017. 196 с.

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.