Повернутись до журналу

Сучасний казахський звичай вшанування святих місць: Мавзолей (кесене) Кабанбай батира Кожагул-ули

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Досмурзинов Рустем Куандикули
Стор.:
86–96
УДК:
39(=512.122):[398.3:2-523:726.82]:94(574)“17/18”
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2026.01.086
Бібліографічний опис:
Досмурзинов, Р. (2026) Сучасний казахський звичай вшанування святих місць: Мавзолей (кесене) Кабанбай батира Кожагул-ули. Народна творчість та етнологія, 1 (409), 86–96.
Надійшло:
05.01.2026
Рекомендовано до друку:
03.03.2026
Опубліковано
04.03.2026

Автор

Досмурзинов Рустем Куандикули

докторант філософії, молодший науковий співробітник Інституту історії держави (Астана, Казахстан).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1756-8236

 

Сучасний казахський звичай вшанування святих місць: Мавзолей (кесене) Кабанбай батира Кожагул-ули

 

Анотація

У статті проаналізовано звичаї пошанування священних місць у казахів. Предметом цих студій став обряд вшанування мавзолею Каракерея Кабанбай батира (1692–1770), розташованого за 17 км від нової столиці Казахстану – Астани. Основними матеріалами для дослідження є польові записи автора, інтерв’ю з паломниками. Використовувався також метод включеного спостереження. Святі місця є невід’ємною частиною релігійного (сакрального) простору, а також політичних та геокультурних ландшафтів. Обряди їх пошанування включають такі складові: виконання необхідних релігійних норм перед початком церемонії та в її кінці, відвідування святилища та святого місця, обхід навколо нього, читання молитов, здійснення підношень. За допомогою методу інтерв’ю автор дослідження отримав важливу інформацію про зв’язок між різними ритуалами казахського народу та релігійними віруваннями. Відвідувачі мавзолею Кабанбай батира Кожагул-ули стають свідками та учасниками феномену «живої релігії», у якій найважливіше значення мають особисті «переживання» та релігійний досвід вірян, а не питання суворого дотримання релігійних канонів. Віра стає дедалі індивідуалізованішою, відображаючи особливості сучасних соціально-економічних відносин та повсякденні проблеми пересічних людей, які задовольняють свої релігійні потреби біля пам’ятників, що вшановують представників минулої та сучасної еліт. У статті простежуються різні типи взаємодії між давнішими домусульманськими поглядами та ісламськими світоглядними традиціями.

Автор також дійшов висновку, що міграційні тенденції в різних регіонах республіки змінили характер політичних, соціальних та економічних процесів. За нових умов старі простори переосмислюються та піддаються новій сакралізації, що базується на давніх релігійних світоглядних традиціях. Подальший характер міграційних процесів та особливості внутрішньої політики й надалі всебічно впливатимуть на розвиток однієї з давніх народних форм казахської релігії – пошанування священних місць, пов’язаних з відомими політичними та духовними лідерами.

 

Ключові слова

ритуал вшанування святих місць, Кабанбай батир Кожагул-ули, релігійний ландшафт, політичний ландшафт, геокультурний вимір, ієротопія, казахи, Казахстан.

 

Джерела та література

  1. Бектурсынов Н. 100 казахских батыров (военно-исторический сборник). Алматы : Дауир, 2021. 216 с.
  2. Гирц К. Интерпретация культур. Москва : Российская политическая энциклопедия, 2004. 557 с.
  3. Досмурзинов Р. К. Обычай давра в похоронной обрядности казахского народа. Народы и религии Евразии. 2025. Т. 30. № 2. С. 115–125. DOI : https://doi.org/10.14258/nreur(2025)2-06.
  4. Досмурзинов Р. К. Шежире среди казахов: мировоззренческий аспект. Северо-восточный гуманитарный вестник. 2023. № 2 (69). С. 15–24.
  5. Из доклада Комиссии Центрального комитета Коммунистической партии Казахстана Центральному комитету. О состоянии труда среди лиц, проживающих в специальных поселениях, переселенных в Келлеровский район Кокчетавской области. Из истории немцев Казахстана (1921–1975 гг.). Сборник документов: Архив президента Республики Казахстан / отв. ред. Г. А. Карпыкова. Алматы ; Москва : Готика, 1997. 376 с.
  6. Казахи / отв. ред. С. Е. Ажигали, О. Б. Наумова, И. В. Октябрьская. Москва : Наука, 2021. 846 с.
  7. Мустафина Р. М. Ислам и реликты доисламских мировоззренческих традиций у казахов. Астана : Жаркин-Ко, 2010. 260 с.
  8. Национальная структура населения Республики Казахстан. Итоги переписи населения 1999 года в Республике Казахстан. Статистический сборник. 2000. Т. 1. С. 1–199.
  9. Сакральный Казахстан. В 5 томах/ отв. ред. Г. Анес ; ред. Г. Е. Тайжанова. Т. 1. Астана. Алматы. Акмолинская область. Алматинская область. Алматы : Арыс, 2017. 478 с.
  10. Сокровенное сказание монголов/ переводчик С. А. Козин. Москва : КМК, 2002. 156 с.
  11. Фрезер Дж. Золотая ветвь: исследование магии и религии. Москва : Политиздат, 1980. 831 с.
  12. Фрезер Дж. Золотая ветвь: исследование магии и религии. В 2 томах. Москва : Терра – Книжный клуб, 2001. Т. 1. 528 с.
  13. Чвырь Л. А. Обряды и верования уйгуров в XIX–XX  вв.: очерки народного ислама в Туркестане. Москва : Восточная литература, 2006. 288 с.
  14. Ammerman N. T. Everyday Religion. Observing Modern Religious Lives. New York : Oxford University Press, 2007. 259 pp. DOI : https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195305418.001.0001.
  15. Nurgaliyeva A., Yernazarov Zh., Zhaksygaliyev Zh., Kurmanalin S. Religious Beliefs of the Kazakhs in the XVIII – early XX centuries as a Phenomenon of ‘Lived Religion’. Bylye Gody. 2023. No. 18 (3). P. 1110–1121. DOI : https://doi.org/10.13187/bg.2023.3.1110.

 


Конфлікт інтересів

Автор не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

 


Використання штучного інтелекту

Не використовувався.


The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ