Медіапростір у контексті інтеграції українського суспільства під час російсько-української війни

Автор

Борисенко Валентина

докторка історичних наук, професорка, провідна наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1342-2363

Медіапростір у контексті інтеграції
українського суспільства під час російсько-української війни

Анотація

У статті розкрито сутність і чинники формування та трансформації національної ідентичності під час російсько-української війни. Надважкі умови виживання створюють певну нестабільність, і тоді чимало членів суспільства задумуються над змінами у своєму внутрішньому світі. Почуття національної ідентичності набуває особливих рис стійкості, непохитності, що є домінантною ознакою. Однак певні страхи й розчарування, людське горе від утрати найрідніших тимчасово спричиняють розмитість ідентичності. Проте це відчуття минуще, а залишаються основні риси спадковості, цілісності. Важлива роль у збереженні національної ідентичності належить процесам діяльності інформаційного фронту, медіапростору. Медійники часто зловживають поверхневими судженнями щодо життя суспільства, викривляють або занадто акцентують на подіях, що відбуваються в провладних структурах, чим вносять певне сум’яття в поведінкові норми. Утім, віддаючи належне українському суспільству, очевидним є факт його стійкості й непохитності в ідеалах патріотизму, героїзму та мужності. Саме ці риси є головними в інтеграції соціуму в умовах російсько-української війни. Важливо пропагувати в суспільстві кращі українські традиції взаємодопомоги, волонтерства, взаєморозуміння між місцевими громадами та внутрішньо переміщеними особами. У статті акцентовано на необхідності переконувати молодь на позитивних прикладах, у медіапросторі ширше й глибше подавати знання про родинні цінності, вірність, згуртування людей у складних ситуаціях. Особливе пошанування належить Збройним силам України. Варто зосередитися на героїзації щоденних подвигів, допомозі пораненим, сиротам, вдовам. У дослідженні наголошено на особливій ролі медійників у справі інтеграції суспільства.

Ключові слова

російська агресія, згуртування спільноти, українці, інтеграція, медіапростір, суспільство, ідентичність, стійкість, патріотизм, єдність, внутрішньо переміщені особи.

Джерела та література

1. Автономов О. Волонтерський рух українців у Великій Британії: соціокультурні аспекти. Народна творчість та етнологія. 2025. № 2. С. 92–102. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2025.02.092.
2. Бондаренко Г., Коваль-Фучило І., Таран О. Повсякденність та форми спротиву ворогові в умовах окупації: меморати мешканців селища Іванків Вишгородського району Київської області. Народна творчість та етнологія. 2025. № 2. С. 72–81. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2025.02.072.
3. Боса Л., Босий О. У вимірі лімінальності: Буча і незавершена історія Любові Панченко. Народна творчість та етнологія. 2025. № 2. С. 37–50. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2025.02.037.
4. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 12. Культура повсякдення часів російсько-української війни / [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України ; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2024. 848 с.
5. Кілар А. Український воїн. Суспільний статус і стереотипи сприйняття (1914–2023 рр.). Львів : Інститут народознавства НАН України, 2024. 256 с.
6. Коломийчук О. Шукаючи прихистку на Прикарпатті: ідентифікаційні авторефлексії вимушених переселенців. Матеріали до української етнології. 2023. Вип. 22 (25). С. 28–35. DOI: https://doi.org/10.15407/mue2023.22.028.
7. Крикун Ю. Актуалізація звичаїв взаємодопомоги в умовах війни (за матеріалами усно історичних свідчень 2022–2024 рр. Народознавчі зошити. 2024. Вип. 4. С. 865–873. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2024.04.865.
8. Мозговий А. Геоконфліктологічний підхід у дослідженні російсько-української війни. Український географічний журнал. 2023. № 3. С. 13–23. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2023.03.012.
9. Поліщук Ю. Інформаційна війна як складова російської агресії проти України: Історіографія проблеми. Український історичний журнал. 2025. № 6. С. 36. DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2025.06.035.
10. Пирожков С. Національна стійкість України: стратегія забезпечення. Український географічний журнал. 2023. № 2. С. 3. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2022.02.003.
11. Рущенко І. Великий вихід українського народу (феномен переміщених осіб 2022 року). Український соціум. 2022. № 2. С. 155–168. DOI: https://doi.org/10.15407/socium2022.02.155.
12. Сушко В. Сучасне волонтерство як традиційна практика української народної культури. Матеріали до української етнології. 2023. Вип. 22 (25). С. 51–56. DOI: https://doi.org/10.15407/mue2023.22.051.
13. Таран О. Вінниця як волонтерський хаб: самоорганізація громадян в умовах широкомасштабного вторгнення росіян. Матеріали до української етнології. 2023. Вип. 22 (25). С. 62. DOI: https://doi.org/10.15407/mue2023.22.057.
14. Чернілевський І. Він повертався додому. Я птах між тенет. Ужгород, 2023. С. 33.
15. Zhmud N., Hrebenova V., Voinarovskyi A. Dynamics of the Public Mood of Ukrainians in the Conditions of a Full-Scale Russian-Ukrainian War in 2022–2023 (Exemplified by Vinnytsia Region). Folk Art and Ethnology. No. 2. P. 61–71. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2025.02.061.

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.