Світ ткацтва. Музей текстилю імені Каталін Полоні

Автор

Гал Одел

докторка філософії в галузі «гуманітарні науки», доцентка кафедри філології Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ (Берегово, Україна).

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2032-709X

Світ ткацтва. Музей текстилю імені Каталін Полоні

Анотація

Стаття присвячена представленню Музею текстилю імені Каталін Полоні Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ як однієї з провідних установ зі збереження та популяризації традиційного ткацтва й вишивки Закарпаття. Метою дослідження є комплексна характеристика музейної колекції з особливим акцентом на найтиповіших мотивах берегівських тканих і шитих виробів, а також з’ясування того, як зібрання сприяє збереженню культурної спадщини Закарпатського регіону.

У роботі висвітлено історію створення Музею, відкритого 2008 року на основі приватної колекції заслуженої майстрині народної творчості Каталін Полоні. Розглянуто її роль у відродженні традицій берегівського ткацтва, організації кустарного виробництва, запровадженні шкільного навчання ткацтва, а також у формуванні колекції, що нині налічує 545 інвентарних одиниць і постійно поповнюється. Особливістю експозиції є те, що вона демонструє не лише готові текстильні вироби – скатертини, настільники, кумівські хустки, весільні рушники, крижма, фартухи та елементи народного одягу, – а й повний процес обробки конопель і льону від прядіння до ткацтва, репрезентуючи відповідні знаряддя праці. Три великі зали Музею (експозиційна зала, фондосховище та зала, присвячена знаряддям прядіння і ткацтва) забезпечують цілісність і наочність виставки.

Окремий розділ цієї студії присвячено орнаментиці берегівських вишивок і тканин. Серед найпоширеніших мотивів – дерево життя, парні птахи, рослинні композиції (тюльпан, гвоздика, виноград, дубове листя), гербові орнаменти, а також локальний мотив «вовчих слідів». У статті підкреслено естетичне й символічне значення цих оздоб, а також переплетення християнських і народних мотивів.

Особливу увагу приділено аналізу окремих зразків народного вбрання, зокрема великодобронського строю, елементи якого мають понадстолітню історію. Чоловічі фартухи та жіночий жалобний одяг є унікальними для регіону.

Дослідження доводить, що Музей є не лише сховищем матеріальних пам’яток, а й дієвим культурно-освітнім центром, який через експозиційну діяльність, фахові заходи та просвітницьку роботу сприяє збереженню багатонаціональної культурної ідентичності Закарпаття та переданню традиційних ремесел прийдешнім поколінням.

Ключові слова

музей, музей текстилю, берегівське ткацтво, національний костюм, народна культура, традиція.

Джерела та література

1. Король В., Коцан В. Народний одяг українців Закарпаття в обрядовій культурі та традиційних віруваннях. Народознавчі зошити 2021. № 3 (159). С. 555–562. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2021.03.555.
2. Коцан В. Традиційний народний одяг ужанських долинян Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ ст. Науковий вісник Ужгородського університету.Серія : Історія. 2020. № 1 (42). С. 349–367. DOI: https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(42).2020.202816.
3. Csiszár Á., Felhősné C. S. A beregi népi textíliák lexikona. Debrecen : Kossuth Lajos Tudományegyetem Néprajzi Tanszék, 1983.
4. Fóris M. Keresztszemes kézimunkák Bereg-, Szabolcs-, Szatmár-, Ugocsa- és Zemplén-megyékben. Budapest : Exodus Kiadó. 1944.
5. Gál A. A néprajzi ismeretek átadásának lehetőségei a magyar mint idegen nyelv órákon. Hungarológiai évkönyv. 2021. 22. С. 89–107.
6. Gál A. “Elmúlik, Istenünk…” A temetkezés és az énekdiktálás szokása, és kéziratos emlékei az ugocsai református közösségekben. Beregszász : II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, 2025.
7. Kész B. Motívumok és jelképek az ugocsai magyarság 19–20. századi népi díszítőművészetében. Aranymadár. Tanulmányok Tánczos Vilmos tiszteletére/ Jakab A. Z., Peti L. (szerk.). Kolozsvár : Kriza János Néprajzi Társaság, 2019. С. 305–320.
8. Kész M., Kész B. A nagydobronyi viselet jellemzése Zorkóczy Miklósné népi iparművész jegyzetében. Beregszász : II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, 2021.
9. Kiss N. “Krisztus se evett kopasz asztalról, neki is megterítettek”. Zalai és somogyi szőttes lakástextíliák. Zalai Múzeum. 2019. С. 229–250.
10. Kovács E. A beregi szőttes újjászületése. Kárpát Infó. 2007. Évf. 11. Sz. 38. Szeptember 19.
11. Pető L. A Komatál hagyománya Pest Megyében. Szín. 2019. Évf.24. Sz. 3. Augusztus.
12. Ujvári M. Néprajzi textíliák tárolása, konzerválása és kiállítása. ISIS. Erdélyi Magyar Restaurátor Füzetek / Kovács Petronella (szerk.). Székelyudvarhely : Haáz Rezső Múzeum, 2004. 4. С. 57–62.

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.