Відзначення різдвяно-новорічних свят як ідентифікаційні практики населення прифронтового Харкова

Автор

Сушко Валентина

кандидатка історичних наук, доцентка, старша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Харків, Україна).

ОRCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0480-1473

Відзначення різдвяно-новорічних свят
як ідентифікаційні практики населення прифронтового Харкова

Анотація

Уже наприкінці ХІХ ст. звернення до проявів народної культури стало для українців способом декларування національної ідентичності. Саме тому радянська держава намагалася привласнити та знецінити ці прояви, що призвело до явища шароварщини. Однак народна культура й надалі залишається способом демонстрації українськості. Народний календар та святкова обрядовість є важливим маркером національної ідентичності і в умовах російсько-української війни.

З постанням 1991 року Української держави мала би бути й усіляка підтримка нею національно-культурницького руху. Утім, спостереження за культурними процесами на місцях не дозволяє почуватися надто оптимістичними. У цьому можна переконатися на прикладі одного з найбільших регіональних центрів країни – м. Харкова. Розглянемо таке (ніби максимально неполітизоване) явище, як відзначення різдвяно-новорічних свят.

Святкова та обрядова українська пісенна культура цікавила харківських музикознавців ще від 1970‑х років. Відтоді в навчальних закладах та громадських товариствах було виховано не одне покоління етномузикологів і виконавців автентичного співу та музики. Завдяки ентузіастам і свідомим громадянам упродовж останніх 40 років можна говорити не лише про мистецько-фестивальний рух, спрямований на поширення української традиційної культури, а й про кілька хвиль і течій у цьому русі, таких як вивчення та популяризація кобзарської культури (Харківський кобзарський цех і фестиваль Гната Хоткевича); фестивалі традиційного автентичного виконавства («Покуть», «Святовид», «На Колодія – вся надія», «Весілля в Малинівці», обласний дитячий фестиваль традиційної народної культури «Кроковеє коло» та ін., пов’язані зі Спілкою фольклористів та етнологів м. Харкова); фестиваль різдвяно-новорічних традицій «Вертеп-фест». Проте всі ці заходи були ініціативою громадян і відбувалися за мінімальної підтримки місцевої влади – завдяки не вертикальним, а горизонтальним зв’язкам. Місцева міська та обласна влада ставилася й ставиться до таких заходів надто прохолодно, намагаючись максимально їх змаргіналізувати.

Ключові слова

українська національна ідентичність, культурно-мистецькі заходи, місто Харків.

Джерела та література

1. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Київ : Оберіг, 1993. 592 с.
2. Галина Лук’янець. Facebook. URL : https://www.facebook.com/HalynaLukianets.
3. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 8. Культура народного харчування / [голов. ред. Г. А. Скрипник] ; НАН України ; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2018. 496 с. : іл.
4. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 6. Календарна обрядовість / [голов. ред. тому Г. Скрипник] ; НАН України ; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ : НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2016. Т. 6. 400 с. : 16 іл.
5. Муравський шлях–97 : матеріали комплексної фольклорно-етнографічної експедиції / упоряд. М. Красиков, Н Олійник., В. Осадча, М. Семенова. Харків : ХДІК, 1998. 360 с.
6. Фольклорний гурт «Муравський шлях». Facebook. URL : https://www.facebook.com/profile.php?id=100057153022281.
7. Цифровий архів фольклору Слобожанщини та Полтавщини. URL : https://folklore.kh.ua.

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.