Трансформація української народної пісенності у фольклорній культурі хасидів: пісня «Ружа, ружа, як ти далеко» / Нігун «Rojs, kojs, wi wajt bisstu?» (до сторіччя кафедри єврейської культури ВУАН)

Автор

Шевчук Тетяна

кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/oooo-0003-4856-4430

Трансформація української народної пісенності
у фольклорній культурі хасидів: пісня «Ружа, ружа, як ти далеко» /
Нігун «Rojs, kojs, wi wajt bisstu?» (до сторіччя кафедри єврейської культури ВУАН)

Анотація

У статті на прикладі пісні (нігуна) «Ройз, ройз, ві вайт бісту?» досліджується вплив українського фольклору на хасидський релігійний репертуар. Нігун (релігійна пісня, мелодія) був важливим складником традиційного репертуару євреїв Східної Європи, однак досі детально не аналізувався з точки зору українського контексту. Стаття є спробою відповісти на кілька фундаментальних питань, сформульованих дослідниками в рамках українсько-ізраїльського проєкту «Нігун хасидів на Правобережній Україні та Східній Галичині: між питомими та напливовими звуковими ландшафтами» (М. Лукін, Я. Мазор, Е. Серуссі, О. Коломієць). Йдеться про особливості функціонування нігуна «Ройз, ройз, ві вайт бісту?» в хасидському середовищі. Розглядаються різні версії його створення, висловлюються припущення щодо українських етнографічних територій, на яких цей нігун міг виникнути (Поділля, Лемківщина). Методологічним орієнтиром статті є концепція конфігурацій культури, запропонована американськими антропологами на початку ХХ ст. Одним з механізмів зміни конфігурації культури є запозичення з інших культур та адаптація її елементів до власних цінностей, що демонструє історія виникнення нігуна «Ройз, ройз, ві вайт бісту?». На його українську фольклорну основу звертали увагу відомі виконавці й дослідники: Менахем Кіпніс, Мойсей Береговський, Людмила Шолохова. Авторство пісні приписують різним цадикам: Лейбові Сарі (Сорес, Leib Sarah’s, 1730–1791, Поділля), Іцхакові Ісааку Таубу (Yitzchak Isaak Taub, 1744–1821, Угорщина, Надь­калло), Менахемові Менделю (Menachem Mendel, 1745–1815, Польща, Риманів)^[1]. Прикметно, що з цими духовними лідерами хасидів пов’язані єврейські легенди, оприлюднені філософом і письменником Мартіном Бубером (1878–1965, «Хасидські історії. Пізні вчителі»). Спільним для цих легенд є образ пастуха як метафора духовного наставника (у більшості цих усних історій цадик запозичує пісню «Ружа, ружа, як ти далеко» від пастуха-українця, але докорінно змінює її відповідно до релігійних орієнтирів єврейського народу). Українська основа нігуна, перероблена на хасидський лад, збагачується містичними сенсами: ружа (троянда або кохана Роза) асоціативно пов’язується із Шехіною – Божественною присутністю, а ліс – із вигнанням (галут). Аналіз тексту нігуна «Ройз, ройз, ві вайт бісту?» в контексті усної хасидської прози, а також української пісенності про ружу-троянду дає підстави для такого висновку: не лише Кабала, перські та новогрецькі джерела вплинули на єврейський містичний світогляд, але й український фольклор. Ідея віддалення Шехіни від людей, що є провідною в нігуні «Ройз, ройз, ві вайт бісту?», знайшла продовження у творчості Пауля Целана (збірка «Die Niemandsrose»), що сприймається як містичне передбачення Голокосту. Нігун зберігає популярність серед євреїв Ізраїлю, Західної Європи і США, що засвідчує онлайн-антологія їдишської пісенності Елеонор Хани Млотек та Йосла Млотек «Songs of Generations: New Pearls of Yiddish Song Paperback».

^[1]  Імена цадиків у різних джерелах пишуться по-різному, наприклад: Лейб Сорес, Лейб Сурес, Лейб Сара.

Ключові слова

український фольклор, нігун, хасидські легенди, містицизм.

Джерела та література

1. Береговський М. Чужомовні й різномовні пісні євреїв України, Білоруси й Польщі. Етнографічний вісник. 1930. Кн. 9. С. 37–51.
2. Бубер М. Хасидские истории. Поздние учителя. Иерусалим : Мосты культуры, 2009. 375 с.
3. Валявко І. Джерела містичного світогляду Григорія Сковороди: спроба наукової ретроспективи. Сковорода Григорій: ідейна спадщина і сучасність / відп. ред. І. П. Стогній ; Київ : Переяслав-Хмельницький державний педагогічний ун‑т, 2003. С. 96–120.
4. Довгалюк І. Лемківщина у дослідженнях Філарета Колесси. Вісник Львівського університету. Серія Мистецтво. 2012. Вип. 11. С. 150–169.
5. Калинець І. Зібрання творів : у 2 т. Т. 2. Невольнича муза. Київ : Факт, 2004. 542 с.
6. Костомаров М. І. Слов’янська міфологія. Вибрані праці з фольклористики та літературознавства / упоряд., приміт. І. П. Бетко, А. М. Полотай ; вступ. ст. М. Т. Яценка. Київ : Либідь, 1994. 384 с.
7. Ліхтен Й. Продовження дискусії про українсько-єврейські взаємини. Сучасність. 1962. № 1 (13). С. 102–109.
8. Лукін М., Мазор Я., Серуссі Е., Коломієць О. «Тіш-нігун № 3» із збірки «Єврейські народні мелодії без слів» Мойсея Береговського: вступ до вивчення хасидської музики в українському контексті. Етномузика: Збірка статей та матеріалів із нагоди ювілею професорки Ірини Довгалюк. Львів : ГАЛИЧ-ПРЕС, 2020. Чис. 16. С. 141–157. DOI : https://doi.org/10.33398/2523-4846-2020-16-1-141-157.
9. Магочій П.-Р., Петровський-Штерн Й. Євреї та українці. Тисячоліття співіснування / переклад з англ. О. Форостини. Ужгород : Вид-во Валерія Падяка, 2018. 340 с.
10. Малахова К. Хасидизм у ранніх працях Мартина Бубера: ostjuden чи «світло зі Сходу?» Філософська думка. 2019. № 6. С. 81–95. DOI : https://doi.org/10.15407/fd2019.06.081.
11. Москович В. Аспекти українсько-їдишських мовних контактів. Євреї та слов’яни. Українсько-єврейська зустріч: культурні виміри. Т. 25/ за ред. В. Московича та А. Родал ; пер. з англ. В. Циби. Київ : ДУХ і ЛІТЕРА, 2017. С. 137–144.
12. Народні пісні з Галицької Лемківщини., Тексти й мелодії. Зібрав, упорядкував і пояснив Філарет Колесса. Етнографічний збірник. Т. ХХХIХ–ХL. У Львові, 1929.
13. Попович М. В. Григорій Сковорода на тлі філософсько-релігійних рухів своєї доби. Наукові записки НаУКМА. Гуманітарні науки. Київ : Києво-Могилянська академія, 2003. Т. 22. Ч. 1. С. 91–103.
14. Портников В. Статкевич. ZBRUČ. 14.09.2025. URL : https://zbruc.eu/node/122389 (дата звернення: 14.09.2025).
15. Рихло П. Містичні мотиви єврейської кабалістики у збірці Пауля Целана «Нічийна троянда». Рихло Петро. Пауль Целан. Референції. Наукові студії, статті, есеї. Київ : ДУХ і ЛІТЕРА, 2020. С. 285–312.
16. Тарнавский А. Лейб-Сурес (из еврейских легенд). Киевская старина. 1883. № 6. С. 473–492.
17. Шевчук Т. Нові моделі міжетнічної культурної взаємодії: українсько-єврейська ідентичність крізь призму фольклору. Сучасні аспекти дослідження міжетнічних зв’язків у фольклорі: колективна монографія/ НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, Київ, 2019. С. 19–46. DOI : https://doi.org/10.15407/nz2019.04.1001.
18. Шевчук Т. Фітонім «рожа» в українському обрядовому фольклорі. Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 1001–1006. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2019.04.1001.
19. Шолохова Л. Український вплив на хасидську музику. Євреї та слов’яни. Українсько-єврейська зустріч: культурні виміри. Т. 25/ за ред. В. Московича та А. Родал , пер. з англ. В. Циби. Київ : ДУХ і ЛІТЕРА, 2017. С. 145–152.
20. Buber M. The legend of the Baal-Shem. Translated from the German by Maurice Friedman. London ; New York : Routledge, 2002. 242 р.
21. Royz, Royz, vi vayt bistu. The Yosl and Chana Mlotek. Yiddish song Collection at the Workers Circle. URL : https://yiddishsongs.org (дата звернення 15.09.2025).

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.