Повернутись до журналу

Діяльність визначних представників родини Симиренків

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Вольвач Петро
Стор.:
41-53
УДК:
392.3­056.87Сим
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2018.06.041
Бібліографічний опис:
Вольвач, П. (2018) Діяльність визначних представників родини Симиренків. Народна творчість та етнологія, 6 (376), 41–53.

Автор

Вольвач Петро

доктор філософії в галузі біології, академік Української академії екологічних наук, учений­садівник, агроеколог, голова Кримського осередку Наукового товариства імені Шевченка.

 

Діяльність визначних представників родини Симиренків

 

Анотація

У розвідці досліджується життєпис та діяльність відомих представників з родини українських підприємців Симиренків. Проаналізовано їх внесок у розвиток сільськогосподарського виробництва на теренах України, започаткування нових напрямів у агротехнологіях, зокрема, садівництві. Висвітлюється меценатська діяльність представників родини (підтримка українських видань, театральних та хорових колективів), їх внесок у гуманітарний та науковий розвиток країни. Колишній кріпак Федір Симиренко (1790–1867), уродженець міста Городище Черкаського повіту Київської губернії, за вагомий внесок в економічну розбудову Одеси та Півдня України на початку 30‑х років XIX ст. отримав звання почесного спадкового громадянина Російської імперії. Фірма «Брати Яхненки – Симиренки» в період Кримської (російсько-англійської) війни надавала величезну матеріальну і фінансову підтримку армії, у голодному 1830-му році фірма українських підприємців врятувала від голодної смерті понад 10 тисяч мешканців Черкащини. Серед молодого покоління підприємців найбільш яскравою і талановитою постаттю виявився Платон Симиренко (20.XII.1820–13.I.1863). Навчався у Паризькому політехнічному інституті, отримав диплом інженера-технолога цукрового виробництва. Усі цукрові заводи фірми українських підприємців, завдячуючи його кваліфікованому керівництву виявилися успішними і високоприбутковими. На території Симиренкових заводів були збудовані котеджі для спеціалістів, цивілізовані гуртожитки для робітників, діяла їдальня, початкова школа, церква, крамниці та амбулаторія. При заводах діяла школа та технічне училище. Підприємець фінансував видання останнього прижиттєвого «Кобзаря» Тараса Шевченка, мав намір видати разом з ним підручники для україномовних шкіл.

Василь Симиренко (7.ІІІ.1835–1.ХІІ.1915) успішно продовжив родинну справу. В умовах економічної кризи, переслідувань чорносотенних організацій за українофільство зумів оптимізувати діяльність цукропереробних заводів. З величезного прибутку Сидорівського заводу Василь Федорович щорічно виділяв 10 % на підтримку української культури. Запровадив спеціальний фонд підтримки українських науковців, художників, письменників та діячів культури, стипендіатами якого були Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський, Михайло Коцюбинський, Павло Чубинський та ін. Надавалася фінансова допомога губернським відділенням «Просвіти» та Науковому товариству імені Шевченка у Львові.

Левко Симиренко (6.ІІ.1855–24.ХІІ.1919) старший син Платона Симиренка, всесвітньо відомий український учений садівник та помолог, активний діяч народницького руху 20–30‑х років ХХ ст. У 1879 р. за приналежність до антиурядової революційної організації був заарештований і висланий на 8 років до Східного Сибіру. У 1887 році після повернення із заслання створив власний, пізніше відомий у всьому науковому світі, помологічний розсадник. Власне Л. Симиренко став фундатором вітчизняної наукової школи садівництва і розсадництва. Його справу продовжив син Володимир Симиренко (18.ХІІ.1891–18.ІХ.1938), видатний український учений-садівник, помолог, організатор вітчизняної науки. Вчений тричі заарештовувався органами НКВС, перебував у засланні, але попри це його науковий доробок складає понад 200 друкованих аркушів різноманітних наукових статей та монографій («Садовий розсадник» (1929 р., 24 друк. арк.), «Плодові асортименти України» (1930 р., 32 друк. арк.), «Часткове плодове сортознавство» (передане в друк восени 1932 р., близько 75 друк. арк.)). Створена ним та його батьком унікальна українська науково-садівнича школа упродовж ХІХ–ХХ ст. посідала провідне місце у світі.

 

Ключові слова

родина Симиренків, меценатство, цукрове виробництво, машинобудування, суднобудування, садівнича наука, помологія.

 

Список використаних джерел

  1. Вольвач П. В. Л. П. Симиренко і Крим. Сімферополь : Таврія, 2005.
  2. Вольвач П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва : монографія : у 3 кн. Сімферополь : Таврія, 2002, 2003, 2004.
  3. Вольвач П. В., Заяц В. К. Л. П. Симиренко, жизнь и деятельность. Москва : Колос, 1984.
  4. Родовід. 1995. Чис. 1 (10).
  5. Симиренко Л. П. Витоки промислового плодівництва / упорядник П. В. Вольвач. Сімферополь : Таврія, 2008.