Сучасні ігри дітей Куп’янщини: від традицій до інновацій

Автор

Аксьонова Наталя   
кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства філософського факультету, доцент кафедри країнознавства та туристичного бізнесу факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Сучасні ігри дітей Куп’янщини: від традицій до інновацій

Анотація

У статті порушується проблема дослідження живої традиції ігрової культури, яку можна прослідкувати на прикладі Куп’янського району Харківської області, оскільки ми маємо достатньо матеріалу, що був зібраний на цій території та опублікований Петром Івановим на початку ХХ ст.

Мета статті – ознайомити з результатами польової роботи в цьому районі та порівняти стан ігрової культури сучасної Куп’янщини з відомостями П. Іванова, визначити відмінність між згадуванням ігрових моментів та їхнім відтворенням під час інтерв’ю з інформантами різних вікових груп.

Методи дослідження. Польові дослідження проводилися у вигляді розгорнутих інтерв’ю; була зроблена спроба фіксувати дитячі ігри не під час згадування, а безпосередньо в ігровому процесі. У статті обґрунтовується теза, що опис ігор П. Івановим є певним узагальнення матеріалу, що він отримував від різних інформантів, а не цитування одного джерела.

Основні результати дослідження. Вивчення матеріалу сучасних дитячих ігор Куп’янщини дало можливість з’ясувати, що ігрова культура багато в чому ґрунтується на традиційних народних іграх. Деякі із цих ігор активно трансформуються – «Креймахи», «Свинки», а деякі відновлюються засобами навчання – «У Панаса», «У тарана». Порушується проблема методології фіксації народних ігор, пов’язана з технологією і методичними прийомами, що їх використовують вітчизняні дослідники.

Висновки. Елементи багатьох народних ігор фіксуються в сучасній ігровій культурі, а деякі ігри залишаються актуальними впродовж століття. Зазначається, що найдієвішим методом дослідження ігрової культури є метод включеного спостереження, який супроводжувався відеофіксацією всього процесу гри. Саме в такий спосіб необхідно провадити дослідження сучасної ігрової культури.

Ключові слова

сучасна ігрова культура, запис ігор, Куп’янщина.

Примітка

¹ З повним текстом інтерв’ю, записаним Н. Аксьоновою 10 червня 2006 року в с. Кучерівка Куп’янського району Харківської області, можна ознайомитися в Архівних наукових фондах рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етно­логії ім. М. Т. Рильського НАН України (ф. 14-2, од. зб. 490, 15 арк.).

Список інформаторів

ГС, ПД – Гончаров Стас (12 років), Печеніг Дмитро (13 років). Записала Н. Аксьонова 10 червня 2006 року в с. Кучерівка Куп’янського р-ну Харків-
ської обл.

ДОГ – Дубровкіна Олександра Григорівна, 1941 р. н. Записала Н. Аксьонова 9 червня 2006 року в с. Кучерівка Куп’янського р-ну Харківської обл.

КІФ – Квітчатий Іван Федорович, 1916 р. н. Записала Н. Аксьонова 20 cерпня 2002 року в с. Пархомівка Краснокутського р-ну Харківської обл.

КМС – Колесник Марія Степанівна, 1918 р. н. Записала Н. Аксьонова 13 червня 2006 року в с. Лісна Стінка Куп’янського р-ну Харківської обл.

ЛА, ГДм, ГД – Ладний Артур (10 років), Глушко Дмитро (12 років), Глушко Денис (11 років). Записала Н. Аксьонова 12 червня 2006 року в с. Петропавлівка Куп’янського р-ну Харківської обл.

ТАВ – Ткачова Анна Василівна, 1925 р. н. Записала Н. Аксьонова 8 червня 2006 року в с. Орлянка Куп’янського р-ну Харківської обл.

Список використаних джерел

1. Аксьонова Н. Дослідження сучасних дитячих ігор: опис чи наратив. Етнічна історія народів Європи. 2008. Вип. 27. С. 116–119.
2. Аксьонова Н. Методика дослідження народних ігор. Етнічна історія народів Європи. 2006. Вип. 21. С. 47–52.
3. Аксьонова Н. Петро Васильович Іванов – корифей українського народознавства (конференція до 170-річчя від дня народження, Харків, 1–2 грудня 2007 р.). Народна творчість та етнографія. 2008. № 6.
   С. 118–129.
4. В сракача! Сповільнена зйомка. [Відео]. URL : https://www.youtube.com/watch?v=0ZSA2hU8XLAU8XLA.
5. Вовкодав А. Юрченко О. Народні ігри 30–70 рр. XX ст. жителів села Лецьки. Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Збірник наукових статей. 2012. Вип. 6 (8). С. 49–60.
6. Гейко А. Гра «Крем’яхи» як джерело наукових студій : монографія. Опішне : Українське Народознавство, 2015. 320 с.

/07/2018. URL : http://nashridkup.com.ua/?p=9006.

8. Гребеньова В. Побутування народних дитячих ігор на Вінниччині в другій половині XX – на початку XXI століття. Етнічна історія народів Європи. 2008. Вип. 26. С. 128–133.
9. Гребеньова В. О. Діти в повсякденних практиках у другій половині XX – початку XXI ст. (на матеріалах Вінниччини). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Історія. Збірник наукових праць. Вип. 24 / за заг. ред. проф. О. А. Мельничука. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2016. С. 230–235.
10. Детские фишки (разные). URL : https://skylots.org/6516919777/Detskie-fishkiraznye.
11. Дитинство і народна культура Слобожанщини : матеріали фольклорно-етнографічних експедицій 1992–2000 років / упоряд. В. М. Осадча ; Харківський обласний центр народної творчості. Харків : Регіон-інформ, 2000. 152 с.
12. Иванов П. В. Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии. Сборник Харьковского историко-филологического общества. 1907. Т. 17. С. 1–216.
13. Иванов П. В. Игры крестьянских детей в Купянском уезде. Харьков : Типография губернского правления, 1889. 81 с.
14. Иванов П. В. Этнографические материалы, собранные в Купянском уезде Харьковской губ. Этнографическое обозрение. 1897. № 1. С. 22–81.
15. Летіла сорока по зеленім гаю: дитячі та молодіжні українські народні ігри / упоряд. та авт. прим. Г. В. Довженок. Київ : Молодь, 1990. 160 с.
16. Отак ми граємо в Сракача [Відео]. URL : https://www.youtube.com/watch?v=Petkjg06ia8.
17. Скраклі [Відео]. URL : https://www.youtube.com/watch?v=RoI4ijpb3A0.
18. Старков В. Традиції та інновації в ігровій культурі населення України. Гра «У скраклі». Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. 2010. Т. 21. С. 344–358.