Повернутись до журналу2020 рiк №2

Українці в епоху Ді-Пі: від культури повсякдення до творення (транс)національної громади

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Кобченко Катерина
Стор.:
14-22
УДК:
314.151.3-054.73(430.1+436=161.2):316.347“1945/1955”
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2020.01.014
Бібліографічний опис:
Кобченко, К. (2020) Українці в період Ді-Пі: від культури повсякдення до творення (транс)національної громади. Народна творчість та етнологія, 1 (383), 14–22.

Автор

Кобченко Катерина

кандидат історичних наук, науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

Українці в період Ді-Пі: від культури повсякдення до творення (транс)національної громади

 

Анотація

Короткий «таборовий період» 1945-го – початку 1950‑х років, коли майже 200 тис. українських переміщених осіб, уникнувши примусової репатріації до СРСР, перебували на теренах Західної Німеччини й Австрії, має непересічне значення в історії української еміграції ХХ ст. У цьому відтинку часу вперше в тісному контакті зійшлися, розділені впродовж століть, мешканці різних частин України, колишні польські й радянські (у меншості) громадяни, а також представники «старої» (міжвоєнної) еміграції – особи з різними політичними поглядами, відмінним (між)воєнним досвідом, різного віку та рівня освіти.

Вирішальним фактором для об’єднання цієї гетерогенної групи у транснаціональну спільноту виступала українська національна ідентичність її представників, а також позиція відстоювання державної незалежності України. В умовах таборів Ді-Пі, під військовою адміністрацією союзників, українські переміщені особи користувалися політичною свободою, неможливою в радянській Україні, що знайшло вияв у бурхливих процесах політичного й інтелектуального життя, у розвитку національних навчальних і наукових структур.

Короткий, проте насичений подіями «таборовий період» вирізняється амбівалентними процесами консолідації та конфліктизації, виявами порозуміння або ж взаємної недовіри. За цих обставин мали місце спроби осмислення та вироблення різними політичними силами стратегій боротьби за державно-територіальне й ідейне визволення України, адже нові політичні реалії ставили перед екзильними політиками нові виклики, на які доводилося шукати відповідей. Водночас активно розвивалося культурне життя: значні інтелектуальні сили, що перебували в еміграції, докладали зусиль для національної консолідації строкатої громади й виховання молоді.

У статті окреслено основні риси, що визначали характер діяльності й особливе значення української громади переміщених осіб (Ді-Пі) як транcнаціональної спільноти, та визначено роль і місце цього періоду як у загальному розвитку української еміграції, так і в українській історії ХХ ст. загалом. Виявлено, що ключові процеси політичного й інтелектуального характеру, які відбувалися в середовищі української еміграції впродовж другої половини ХХ ст., мали витоки в її «таборовому періоді».

 

Ключові слова

українська еміграція, третя хвиля, переміщені особи (Ді-Пі), табори Ді-Пі, Друга світова війна, західні союзники, окупаційні зони, Німеччина, Австрія.

 

Список використаних джерел

  1. Винар Л. Відродження українського наукового життя після Другої світової війни: 1945–1952. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Історичні науки. 2007. Т. 9. С. 60–71.
  2. Гунчак Т. Мої спогади – стежки життя. Київ : Дніпро, 2005. 200 с.
  3. Кедрин І. Життя–події–люди. Спомини і коментарі. Нью-Йорк : Видавнича кооператива «Червона калина». 1976. 724 с.
  4. Кобченко К. Українська еміграція після Другої світової війни: історія крізь призму ідейно-політичних конфліктів. Українознавчий альманах. 2019. Вип. 24. С. 84–91.
  5. Кобченко К. Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі – Мюнхені: до історії творення національної політехніки в еміграції. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Українознавство. 2016. Вип. 18. С. 25–28.
  6. Подобєд О. Українська планета Ді-Пі: культура та повсякдення. Житомир : Вид. О. О. Євенок. 2018. 396 с.
  7. Antons J.‑H. Ukrainische Displaced Persons und ihr Kampf um nationale Identität. In: Freilegungen. Displaced Persons: Leben in Transit: Überlebende zwischen Repatriierung, Rehabilitation und Neuanfang / Rebecca Boehling, Susanne Urban und Rene Bienert. Göttingen : Wallstein, 2014. S. 228–240.
  8. Dyczok M. The Grand Alliance and Ukrainian Refugees. Basingstoke, Houndmills: Macmillan Press ; New York : St. Martin’s Press, in association with St. Antony’s College, Oxford 2000. 278 p.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ