Автор
Верменич Ярослава
доктор історичних наук, професор, завідувачка відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України. ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4445-9492
Соціокультурна динаміка регіонального розвитку України: методологічні підходи дослідження
Анотація
Один із головних напрямів новітнього методологічного синтезу полягає в поєднанні світ-системного й цивілізаційного підходів у дослідженні процесів регіоналізації. Ідеться про новий рівень соціального аналізу: регіоналізація розглядається як зворотний бік процесів глобалізації в контексті формування регіонально-цивілізаційних об’єднань, що перебувають у процесі динамічної взаємодії. У зв’язку з актуалізацією і швидким розвитком міждисциплінарних регіональних досліджень у статті висвітлюються методологічні підходи до аналізу соціокультурних трансформацій просторового розвитку України в історичній ретроспективі. Нове бачення регіону як суб’єкта політики спричинило істотне переосмислення всієї системи регіоналізації і зосередження уваги на створенні комплексних інтегральних методологічних підходів, що перебувають «на стику» природничих і соціогуманітарних дисциплін.
Акцентовано на методології дослідження територіальних процесів, які в ході історичного розвитку відбувалися в просторі між локальним і глобальним рівнями організації суспільних систем, на проміжному між мікро‑ й макрорівнями просторі, за яким уже міцно закріпилася дефініція мезорівня. Для України проблема мезосфер подвійно актуальна тому, що майже вісім століть її історії вмістилися у своєрідному мезопросторі периферій різних держав, які належали до різних цивілізаційних систем. Специфіка регіональних підходів дає змогу осмислити весь комплекс соціокультурної динаміки: цивілізаційні й культурні особливості розвитку окремих регіонів як системоутворюючих цілісностей; з’ясування складних взаємозалежностей між глобальними, регіональними, локальними вимірами; між центрами та периферіями. У фокусі уваги авторки – історія колонізаційних процесів, міграцій, ретроспективні дослідження територіальної організації, функції кордонів, особливості життя в зонах погранич, символи ментальності та культурної пам’яті на місцях.
Доведено, що без застосування всієї сукупності дослідницьких методів, орієнтованих на вивчення регіонів різних рівнів, закономірностей їх формування й функціонування з урахуванням історичних, демографічних, етнонаціональних, релігійних, екологічних, природно-ресурсних, політико-правових особливостей, говорити про утвердження системи регіональної аналітики, побудованої на нових концептуальних засадах компаративних досліджень регіонів, буде проблематично. Усталення наукової парадигми дослідження територіальної специфічності та просторової взаємодії в широкому часовому діапазоні, відповідної соціокультурної динаміки з процесами формування регіональної самосвідомості забезпечить перехід регіональних студій до нового рівня узагальнень на ґрунті становлення нових політологічних і культурологічних моделей суспільного розвитку.
Ключові слова
історична регіоналістика, соціокультурні трансформації, регіональна аналітика, методологічні підходи, регіональний розвиток.
Список використаних джерел
- Беларусь и Польша: культурный симбиоз как историческая судьба. URL : https://gigabaza.ru/doc/87484.html.
- Верменич Я. В. Історична регіоналістика : навчальний посібник. Київ : Інститут історії України НАН України, 2014. 412 с.
- Грицак Я. Страсті за націоналізмом: стара історія на новий лад. Есеї. Київ : Критика, 2011. 176 с.
- Дергачев В. Цивилизационная геополитика (большие многомерные пространства). Одесса, 2003. 262 с.
- Енциклопедія етнокультурознавства. Понятійно-термінологічний інструментарій, концептуальні підходи / за ред. Ю. Римаренка. Київ, 2000. Ч. 1. 332 с.
- Замятин Д. Н. Культура и пространство. Моделирование географических образов. Москва : Знак, 2006. 488 с.
- Зіневич Н. Локальна історія: виклики і перспективи. Регіональна історія України. Київ, 2010. Вип. 4. С. 27–46.
- Каппелер А. Мала історія України. Київ : КІС, 2007. 264 с.
- Котляр Н. В. Коммуникационно-географические законы современных международных отношений: безграничные возможности российской границы. Политическая наука. 2010. № 3. С. 153–169.
- Кресіна І. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: етнополітичний аналіз. Київ : Вища школа, 1998. 392 с.
- Лефевр А. Введение в современность. Прелюдия первая. Об иронии, майевтике и истории. Неприкосновенный запас. 2012. № 2. С. 51–53.
- Мурзина И. Я. Методологические аспекты изучения региональной культуры (к постановке проблемы). Социс. 2004. № 2. С. 60–65.
- Оніщенко І. Г. Міжетнічні відносини в Україні: геополітичні, геоекономічні та геокультурні фактори впливу. Етнополітологія в Україні: здобутки, проблеми, перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м.Київ, 27–28 вересня 2003 р. Київ, 2004. С. 146–157.
- Остерхаммель Ю. Трансформация мира: история ХІХ века. Ab Imperio. 2011. № 3. C. 77–137.
- Політичні проблеми сучасної України. Аналітичні доповіді Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Київ : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2012. 600 с.
- Симонян Р. Х. Концепция мезоуровня применительно к региону. Социс. 2010. № 5. С. 51–61.
- Скарга Б. Межі історичності. Київ : Аквілон-Плюс, 2002. 224 с.
- Яковенко Н. Вступ до історії. Київ : Критика, 2007. 375 с.
- Imperienvergleich: Beispiele und Ansätze aus osteuropäischer perspektive; Festschrift für Andreas Kappeler (= Forschungen zur osteuropäischen Geschichte; Bd. 75). Wiesbaden : Harrassowits, 2009. 542 s.