Українські ікони «Богородиця Мати Милосердя» (нова іконографічна інтерпретація традиційного сюжету)

Автор

Бурковська Любов

кандидатка мистецтвознавства, наукова співробітниця відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

Українські ікони «Богородиця Мати Милосердя»

(нова іконографічна інтерпретація традиційного сюжету)

Анотація

Барокові тенденції, що захопили українське релігійне мистецтво кінця XVII – початку XVIII ст., посприяли розширенню його тематичного складу, стильовим видозмінам та появі нових іконографічних сюжетів. Ікони «Богородиця Мати Милосердя», чи «Козацька Покрова», – виразний приклад оновлення тематики в українському релігійному мистецтві за доби Бароко. Зазначений іконографічний варіант Покрову, очевидно, був запозичений із західноєвропейського живопису. Він корелюється з популярним в італійському мистецтві композиційним типом зображення Покрову Пріснодіви – «Мадонна делла Мізерікордія».

Припускають, що образ Святої Діви, яка вкриває плащем молільників, був інспірований видінням цистерціанського монаха, теолога та письменника Цезарія з Гейстербаха, який описав його у своїх «Dialogus Miraculorum» (1221). Формування іконографії «Мадонна делла Мізерікордія» в західноєвропейському мистецтві розпочалося в ХІІІ ст. На ранніх зображеннях Богородиця зазвичай стоїть. Християн, що перебувають під покровом Діви Марії, змальовують на колінах і в значно меншому масштабі. Ікони «Мадонна делла Мізерікордія» часто замовляли конкретні групи віруючих, такі як братства, професійні гільдії, монастирі та абатства.

В українському іконописі барокової пори тема Покрову Богородиці такого іконографічного варіанта, як «Богородиця Мати Милосердя», займала особливе місце. Образ Заступниці, яка благословляє та вкриває своїм плащем віруючих, приваблював українських майстрів реалістичністю та величавістю композиційного задуму. Популярність і стрімке поширення цього іконографічного різновиду Покрову було спричинене й тим, що в ньому з особливою проникливістю подавалися індивідуалізовані образи людей різних прошарків тогочасного суспільства. Споглядаючи в храмах ікони Покрову, віруючі, очевидно, вбачали в образі Богородиці могутню покровительку та милосердну заступницю.

Українські ікони «Богородиця Мати Милосердя» XVII – початку XVIII ст. наповнені пошуками нової художньої виразності й розкривають характер перехідного періоду та особливості процесу формування нової стилістичної системи сакрального живопису.

Ключові слова

ікона, композиція, мистецтво, іконографія, сюжет, образ.

Джерела та література

1. ABRAMOVYCH, Dmytro. Kyiv-Pechersk Paterik: (Introduction, Text, Annotations). Kyiv, 1931, 26, 234, [1] pp. [in Ukrainian].
2. Александрович В. С. Мистецтво Галицько-Волинської Держави. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, 1999. 132 с. : іл.
3. Александрович В. Покров Богородиці. Українська середньовічна іконографія. Львів : Інститут українознавства ім. Івана Крип’якевича НАНУ, 2010. 468 с. : іл.
4. Бурковська Л. В. Давні Українські ікони. Дослідження іконографічних та стильових перетворень в іконописі ХV–ХVІІІ століть. Київ, 2019. 480 с. : іл.
5. Жарков Б. Д., Крысов А. Г. Доминик Гусман, основатель ордена братьев-проповедников. Православная Энциклопедия / [под ред. Патриарха Московского и всея Руси Алексия II]. Москва : Изд. Церковно-научный центр «Православная Энциклопедия», 2007. Т. XV. С. 610–613.
6. Косів Р. Іконографія та атрибуція ікони риботицької стилістики «Богородиця Мати Милосердя / св. Миколай» зламу XVII–XVIIІ ст. Пам’ятки України. 2013. № 12 (196). С. 46–53.
7. Кузьменко Е. А. Монастырская повседневность немецких цистерианцев в визионерских текстах ХІІІ века. Дисс. … канд. ист. наук 07.00.03. (Всеобщая история. Средние века) Москва : Московский государственный университет имени М. В. Ломоносова, 2016. 405 с. URL : http://www.hist.msu.ru/Science/Disser/Kuzmenko.pdf.
8. Лидов А. М. Чудотворные иконы в храмовой декорации. О символической программе императорских врат Софии Константинопольской. Чудотворная икона в Византии и Древней Руси / [ред.‑сост. А. М. Лидов]. Москва : Мартис, 1996. С. 44–75.
9. Шпідлік Т., Рупнік М.-І. Про що розповідає ікона / [пер. М. Прокоповича]. Львів : Свічадо, 1999. 126 с.
10. Réau Louis. Iconographie de l’art chrétien. Paris : Presses Universitaires de France, 1957. T. II/2. 623 p.