Сучасна сербська фольклористика на сторінках журналу «Народна творчість та етнологія»

Автор

Микитенко Оксана

докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7613-8557

Сучасна сербська фольклористика на сторінках журналу «Народна творчість та етнологія»

Анотація

Статтю присвячено рецепції сучасної сербської фольклористики в Україні, і в цьому контексті представлено публікацію наукових праць сербських фольклористів у журналі «Народна творчість та етнологія. Сербська фольклористика» (№ 2/2012). Спецвипуск часопису було опубліковано в результаті реалізації спільного міжнародного проєкту між Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України, Белградським університетом та Інститутом балканістики Сербської академії наук і мистецтв (САНМ). Видання містить двадцять наукових статей, у яких розглядається актуальна проблематика широкого міждисциплінарного характеру; репрезентовано напрями фольклористичних досліджень у різних наукових і освітніх інституціях Сербії. Значення публікації пов’язано з увагою, що приділяється нематеріальній культурній спадщині як чинникові національної (української та сербської) ідентичності; водночас наголошено на антропоцентричних засадах сучасної науки та модерному підході до аналізу фольклорного тексту. У межах сучасних антропоцентричних ідей особлива увага зосереджується на зв’язку фольклору з ментальністю народу, акцентуючи комунікативні й функціональні можливості слова, того, що представлено у фольклорі як традиційному мегатексті. Крім того, сучасні зміни в парадигмі фольклористики пов’язані зі змінами самого поняття фольклорного тексту, який набуває значення комунікативного акту й акту культури. Відтак сучасний період вивчення фольклору стає якісно новим порівняно з попереднім етапом розвитку фольклористики та етнології, зокрема і в слов’янських країнах. Продовжуючи багаторічну співпрацю сербських і українських фольклористів, спеціальний номер «НТЕ» «Сербська фольклористика» відкрив нові можливості для спільних наукових досліджень, покликаних сприяти збереженню та популяризації фольклору в сучасному світі.

Ключові слова

сучасна сербська фольклористика, рецепція, український переклад.

Джерела та література

1. Айдачич Д. Віли в народних баладах балканських слов’ян. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 11–16.
2. Гароня-Радованац С. Мотив змії-нареченого в сербській усній поезії. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 50–54.
3. Делич Л. Сутичка героя з вілою через побудову намету. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 41–44.
4. Детелич М. Мільман Перрі, Альберт-Бейтс Лорд та Джон-Майлс Фоули: що нам робити з ними. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 59–63.
5. Джорджевич С. Методологічні проблеми територіального дослідження фольклору: репертуар гуслярів. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 94–100.
6. Златкович Б. Історіографія та усна народна хроніка. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 80–83.
7. Каранович З. Братсько-сестринський інцест: між ієрогамією та гріхом кровозмішення (на прикладі пісень про намір царя Стефана одружитися із сестрою). Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 35–40.
8. Клеут М. Обряд обдаровування, або Огляд пісень сліпців-жебраків. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 17–21.
9. Лома А. Святогор та Марко Святогорець. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 22–29.
10. Милошевич-Джорджевич Н. Поняття історичної балади та епічна народна пісня «Дівчина Косовка». Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 84–88.
11. Пандуревич Є. Нашарованість однієї метафори. Голос та сльози як axis mundi. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 45–49.
12. Петкович Д. Залишки обряду сепарації в епічних піснях про весілля. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 55–58.
13. Пешикан-Люштанович Л. Лялька і обряд. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 78–79.
14. Питуліч В. Культ святителя в сербській народній традиції. Народна творчість та етнологія. Сербськафольклористика. 2012. № 2. С. 71–74.
15. Раденковић Љ. Поглед на словенску фолклористику. Словенски фолклор и фолклористика на размеђи два миленијума/ Љ. Раденковић (ред.). Београд : САНУ-Балканолошки Институт, посебна издања. 191, 2008. С. 7–11.
16. Раденкович Л. Демонічне весілля в народних переказах. Слов’янські паралелі. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 6–10.
17. Радулович Н. Кодекс «іншого світу» і проблема неморального героя в казках. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 101–105.
18. Самарджія С. Мудреці сербських народних новел. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 89–93.
19. Сикимич Б. Традиційна загадка і варіанти її відгадок. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 30–34.
20. Сувайджич Б. Співець і культурний ідентитет. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск: Сербська фольклористика. С. 64–70.
21. Сувајџић Б. Нада Милошевић-Ђорђевић (1934–2021). Живот и стваралаштво жена чланова Српског ученог друштва, Српске краљевске академије и Српске академије наука и уметности. Београд, 2023. Т. 3. С. 71–117.
22. Треб’єшанин Ж. Передбачення статі дитини. Народна творчість та етнологія. 2012. № 2. Спецвипуск : Сербська фольклористика. С. 75–77.

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.